Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Розкішний Холонів

12:54 08.11.2016
1485

Холонів сьогодні – невелике знане хіба серед рибалок село з орнітологічним заказником у Горохівському районі.

Та його історія приховує цікаві факти. Колись тут був один із найбільших палаців Волині, - йдеться у Хроніках Любарта.

Шляхетський рід Холонівських тягнеться з XV століття. Власне, історія місцевості не позначена якимись значними подіями. Холонів був родовим гніздом, одним із багатьох подібних, який і дав назву роду. Інша його гілка осіла у Янові на Брацлавщині, нині Вінницької області.


Читати також: Колесо історії. Холонівський палац

В середині XVIII століття тут головував Адам Холонівський з дружиною Софією. Палац збудували у другій половині століття за часів останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. Був то один із найпишніших палаців цілої Волині поряд з Вишнівцем.

Комплекс будов мав ознаки змішаного стилю – пізнього бароко і раннього класицизму. Складався з головного корпусу на два поверхи з колонами і двох бічних корпусів, з’єднаних критими галереями з головним. У плані весь комплекс був дугоподібним. Схожу схему, до речі, застосували під час будівництва нового монастиря бернардинів у Луцьку в першій половині цього ж століття: головний корпус з’єднується з бічними критими галереями.

Головний вхід Холонівського палацу виконаний у вигляді масивного портика та чотирьох високих колонах тосканського ордеру. Вікон-осей на головному фасаді було 11. Ця частина призначалася для вітання гостей та житла родини. На фронтоні над входом у приміщення був виліплений родовий герб Холонівських. Центральний корпус палацу накривав дворівневий чотирискатний ґонтовий дах з чотирма великим коминами.

Два бічні корпуси також мали високий дах, що додавало особливого акуратного і навіть тендітного вигляду, оскільки шириною і довжиною ці корпуси-павільйони були всього на 3 вікна.

Відвідувач одразу потрапляв до великої зали-вітальні з вікнами від підлоги, з якої вели дубові сходи на другий поверх. Усі кімнати були вистелені дерев’яним орнаментованим і різнокольоровим паркетом. Візерунок в основі містив листя аканта. Деякі покої мали прямокутні печі з ліпними карнизами у стилі Людовіка XVI, облицьовані білим мармуром з різьбою.

Гарно оздоблені були і стелі. Над люстрами висіли роботи з фігурними сценами старовини. Є лише одна направду унікальна, хоч і поганенької якості, фотографія з інтер’єру палацу. Вона не показує цієї пишності, але задає тон настрою інтер’єру. Далі можна тільки уявляти за описом.

В палаці також була велика книгозбірня, багато порцеляни, живописна збірка.

Безумовно, палац оточував парк. Мало є відомостей, яким він був від початку, проте в першій половині ХІХ століття свою творчість до його впорядкування доклав дуже відомий тоді ірландський садівник Діонісій Макклер, який багато працював і на Волині. Тут переважали липи, в’язи, платани, ясени. В оранжереї росли апельсинові дерева та інші екзотичні рослини.

Час ішов і через родинні зв’язки на кінець століття весь комплекс уже належав Красіцьким. У 1880-х роках сталася пожежа, яка понищила палац, та він був відбудований. Зі зламу ХІХ-ХХ століть збереглося кілька фотографій та акварелей з виглядом обійстя.

Палац був повністю знищений австрійськими військами в часи Першої світової війни. Від прекрасного маєтку не залишилося і сліду.


19 липня
Сьогодні
Вчора
17.07.2018
16.07.2018
15.07.2018
14.07.2018
13.07.2018
12.07.2018
11.07.2018
10.07.2018
09.07.2018
08.07.2018
07.07.2018
-->
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин