Церкви Горохівщини увійшли до списку прекрасних дерев'яних храмів Волині
-
-
>
-
>
-
>
10713
Російський уряд в 19 столітті всіляко сприяв спотворенню церков, котрі мали риси народної архітектури.
Добудова чужорідних дзвіниць, зміна форми вікон та декору робили з чудових зразків сакральної архітектури звичайні церкви псевдоросійського стилю. В радянський час багато храмів використовувались як складські та підсобні приміщення а деякі взагалі були розібрані чи згоріли.
Нищівними часто є сучасні ремонти, при котрих використовують чужорідні синтетичні будівельні матеріали, та ховають під синьою фарбою автентичний вигляд древніх храмів. Та не дивлячись на все це, ще багато церков бережуть риси народного будівництва та нагадують про майстерність волинських майстрів.
Характерними рисами Волинської школи сакрального будівництва є використання простих, переважно прямокутних або восьмигранних форм та приземлистих верхів. Волинські храми часто опоясувались обхідними галереями чи карнизами на кронштейнах. Переважно тридільні, з ширшим в плані центральним зрубом. Прямокутні в плані, лише для абсиди будували п’ятигранний зруб.
Цікавими є три церкви Горохівського району: в селах Вільхівка (Хрестовоздвиженська церква 1782), Кутрів (Георгіївська церква 1761) (рис.5), та Ржищів (Михайлівська церква 1779), збудовані за подібними проектами.
Унікальною є Миколаївська церква 1757 (рис.9), в селі Борочиче, що на Горохівщині, центральний зруб якої вдвічі вищий за зруби абсиди та бабинця. Ще одна пям`ятка — Михайлівський храм 17 століття (рис.10), перевезений в 1912 році з села Острів на Козацькі могили під Берестечком.
Джерело: Нові мандри
