Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
«Ховались між трупами»: історія розстрілу терешківчан у Луцькій тюрмі
13:30 18.06.2017
1152

23 червня – дата чергової скорботної річниці розстрілів українських націоналістів у Луцькій тюрмі. З одного волинського села Терешківці, що на Горохівщині загинуло під мурами цієї катівні понад 20 людей.

У 1939 в Терешківці з Галичини прибув Григорій Ковальчук. Незабаром став зятем у родині Марчуків. Григорій був людиною освіченою і розумів, що Україна має бути вільною. І своє бачення задумав передати терешківчанам. Навколо себе він об'єднав молодих людей віком 16-35 років. Їх було 22.

Хлопці, щоб вступити в групу Ковальчука, платили внески. Якою була сума — ніхто не пам'ятає (бо членів групи немає в живих). Тільки дочка страченого в Луцькій тюрмі Олександра Порванського Віра Зайцева згадувала:

«Тато був зовсім неграмотний. За що загинув — не знаю. Але мама казала, що він ходив до Ковальчука і за це заплатив два рублі».

Хлопці регулярно збиралися на сходки. Проводили їх таємно в лісі поблизу села або просто в лузі, посеред поля. Григорій Ковальчук читав присутнім твори Шевченка, статті із брошур і газет, переконуючи їх, що Україна має бути вільною.

Гуртківці слухали, вірили словам свого керівника, мріяли про щасливе майбутнє українського народу. Хто вмів читати — читали, а хто вмів писати — переписували собі в зошит найцікавіше про волю України.

Дочка оунівця Івана Порванського Софія Тимощук згадувала, що іноді тато давав їй переписувати якісь конспекти. Зокрема, пам'ятала, що писала: «… Україну заплутав червоний імперіалізм…».

ЖИВІ І МЕРТВІ ЗМІШАЛИСЯ

Напередодні 1941 року Григорія Ковальчука видали владі. Його заарештували і примусили назвати однодумців. Почалися арешти

Кожну ніч арештовували по 2-3 чоловіки. Люди жили в страху і тривозі, бо забирали зовсім молодих і невинних хлопців. Усі арештовані були ув'язнені в Луцькій тюрмі. П'ятьох засудили до страти: Григорія Ковальчука, Степана Гуцика, Олександра Ілова, Марка Лотоцького, а п'ятого ніхто не пам'ятає.

Всіх інших мали вивезти на каторгу, але до Луцька уже підходили нацисти. Вирок суду був усе ще не виконаний. У тюрмі назрівав неспокій. 23 червня в'язнів зігнали в одне приміщення, де було тісно і душно. Почалася жорстока розправа.

Зчинилася стрілянина. Змішалися живі і мертві. Кров бризкала по стінах, частини людських тіл і нутрощі розліталися в різні сторони — це було справжнє пекло. Там і знайшли свій останній спочинок 20 терешківчан – членів групи Ковальчука.

Двоє терешківчан під час розстрілу опинилися під трупами і дивом залишилися живими — це Михайло Антонюк і Григорій Захарчук. Вони повернулися додому (а йшли полями аж два тижні) і до кінця своїх днів прожили в Терешківцях.

«Коли усе затихло, я усвідомив, що живий. Я чув, як тричі хтось командував: «Хто живий - встати!» Але я не вставав. Лише пізно вночі вибрався з-під трупів, весь в крові і бруді. Почав добиратися додому. Рідні не повірили своїм очам, але я був живий!» – згадував Михайло Антонюк.

«МИ ЇХ ЛЮБИМО І ПАМ’ЯТАЄМО»

Син Григорія Ковальчука Євген згадував, що батька вважали винним у розстрілі усіх в’язнів-терешківчан: «Натерпілися більше, ніж достатньо. Але я переконаний, що мій тато не хотів зла людям і був активним борцем за вільну Україну. Він вартий тільки вдячності і пошани».

Згадали про жертв кривавої розправи лише на зорі Незалежності.

«Як тільки з’явилася можливість, - згадує місцевий історик Тамара Середа, - ми одразу почали упорядковувати списки, шукати родичів загиблих політв’язнів. Тоді люди ще не до кінця розуміли, для чого ми це робимо. А перед нами відкривалися все нові і нові факти про діяльність ОУН у Терешківцях» – говорить пані Тамара.

Жінка і зараз береже найцікавіші відомості про національно-визвольну боротьбу ХХ століття на Горохівщині.

У 1997 році вдячні жителі села встановили напроти церкви монумент із написом: «Вічна пам’ять полеглим за Україну». «Ми їх любимо і пам’ятаємо!» - беззаперечно кажуть кожному терешківчани. День 23 червня щоразу нагадуватиме жителям Терешківців, що колись кращі сини села віддали життя за національну ідею.

P. S. Кілька тижнів тому у Луцьку під час розкопок у Старому місті знайшли останки розстріляних 23 червня 1941 року. Можливо, там знайшли свій останній спочинок і терешківчани…

Роман НОВОСАД

Коментарі
20 вересня
Вчора
18.09.2017
17.09.2017
16.09.2017
-->
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин