Лобачівським театралам зал аплодував стоячи
-
-
>
-
>
-
>
1917
Діна Колесник, начальник відділу культури райдержадміністрації (м.Горохів) (з виступу на сцені)
– Своєю постановкою народний аматорський театр села Лобачівка розпочав у районі цикл заходів, присвячених двадцять шостій річниці незалежності України. Сидячи у залі, я уявила, що знаходжуся не в Горохові, а в столичному театрі, адже лобачівські аматори певною мірою можуть дорівнятися до професіоналів.
Можливо, тут немає всіх умов для діяльності театру, не вистачає світла, але для глядача сьогодні це не головне. Всі захоплені чудовою грою наших аматорів-горохівчан. Від імені районної влади дякую народному артистові України Петру Панчуку та лобачівським театралам за виставу. Браво, Лобачівка!
Ангеліна Грищук, вчитель-пенсіонер, соліст народного хору «Хлібодар» (с. Вільхівка Горохівського р-ну)
– Лобачівський театр вразив мене своєю натуральністю. Я вперше побувала на їхній виставі. Чесно, ніколи не могла подумати, що люди, яких я добре знаю з вчительської роботи, можуть так перевтілитися в героїв постановки. Я бувала в багатьох театрах в Україні і за кордоном, бачила зірок естради, але для мене сільський театр виглядав природніше, у ньому актори не просто грали, а «проживали» власні ролі.
Велике спасибі Петрові Панчуку за те, що піднімає нашу горохівську культуру. Він один з небагатьох сучасних артистів, що варті звання народного. Хай примножуються творчі здобутки лобачівців!
Валентина Магурчак, депутат районної ради (м. Горохів)
– Аматорський колектив я можу зрівняти з професіоналами. Їхня гра є щирою, вони викладаються на всі сто відсотків, ці люди є дійсно талановитими, я завжди була в захопленні від їхньої гри, постановки, самовіддачі, ну і, звісно, від самого Панчука.
За визначенням автора, п'єса «Мина Мазайло» є сатиричною комедією, але у творі розповідається і про трагічність становлення української мови у середовищі зацькованого народу, тому — трагікомедія. Від перегляду вистави присутні отримали масу емоцій. Переповнений зал аплодував стоячи, адже професійність акторів, заданий темп на сцені просто зашкалював!
Дякуємо щиро народному театру Лобачівки, Петрові Панчуку за подарований настрій, невимовні емоції та позитив!
Наталія Новосад, вчитель-філолог (с. Ощів Горохівського р-ну)
– «Панчуківці» як завжди, «на висоті». Філологічна комедія Куліша у їхньому трактуванні зазвучала свіжо, несподівано й актуально. Вразив фінал: незважаючи на потуги «Путіна у спідниці» тьоті Моті, майбутнє все ж не за Мазєніним, а за Мазайлом-Квачем!
Прикметно, що, дещо змістивши звичні акценти, режисер досягнув часового зв’язку між поколіннями. П’єса спонукала ще раз замислитися над тим, як не втратити українського кореня.
Насамкінець, рада від того, що на виставу прийшли мої учні. У таких знаменитостей, як Петро Панчук, треба вчитися.
Богдана Брикайло, учениця школи №1 імені Івана Франка (м. Горохів)
– Для мене п’єса є актуальною, оскільки я її вивчатиму у школі. Та й розповідає вона про відомий мені період «українізації». Я і багато моїх однокласників прийшли на виставу, щоб краще зрозуміти твір, переосмислити його, побачити з іншого ракурсу. А тут ще й зустріли майстерність акторів. Взагалі, цікаво прочитати твір, а потім побачити його у театрі. Так і готуватися до ЗНО буде легше (посміхається – авт.) Хочу подякувати акторам за те, що спростили одинадцятикласникам цю нелегку підготовку.
