Горохівський календар: 9 січня – апостола першомученика і архідиякона Стефана
Цього дня мав бути морозяний день, тому казали: «Прийшов Степан – на ньому червоний жупан».
Люди святкували, як і в попередні дні, і не працювали. Особливо остерігалися прясти; можна було виконувати лише найнеобхіднішу роботу. Цього вечора намагалися якнайбільше співати колядок.
Колядування супроводжувалося театралізованим дійством – водінням кози, яка в різдвяній обрядовості була символом родючості, добробуту й життєдайної сили природи. Козу зазвичай виготовляли з деревини та шкіри, але могли водити й справжню, живу чи перевдягненого у вивернутий догори вовною кожух хлопця.
Цікаво, що українці вважали козу створінням диявола. Вірили, що чорт полюбляє бавитися з козою, тому її варто тримати в стайнях: дідько бавитиметься з козою, а коней не займатиме.
А ще українці вірили, буцімто відьма не може відібрати молока у кози, а, навпаки, навіть боїться її. Існувала також засторога: якщо козу покропити освяченою водою, тварина пропаде.
«Де коза ходить, там жито родить, Де не буває, там вилягає. Де коза ногою, там жито копою, Де коза рогом, там жито стогом», - казали старі люди.
Примічали погоду: «Місячна ніч – врожай на баштані»; «Сніг іде – врожай на яблука».
Іменинники сьогодні Степан, Лука, Степанида, Наум і Марта.