Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
«Перша скрипка в родині» - скрипаль зі Скобелки поділився своєю історією
09:03 16.04.2017

Олександр Хомик є першою і поки що єдиною скрипкою у своїй сім’ї. Уродженець села Скобелка, а нині лучанин не уявляє свого життя без музики. Він грає змалку і жодного разу навіть не думав покинути грати на скрипці чи змінити професію. Пан Олександр – художній керівник камерного оркестру «Con Moto», викладач Луцької музичної школи №2 та учасник гурту «Стара шухляда».

«Відколи почув, як звучить скрипка в руках мого вчителя Володимира Даниловича Костюка, не розлучаюся з цим музичним інструментом, – усміхається чоловік. – До музичної школи в Горохові із села треба було йти два кілометри. Узимку, бувало, мене з дороги здувало. Але бажання покинути заняття ніколи не виникало. Уже тоді чомусь був упевнений, що стану музикантом і працюватиму в оркестрі».

Після школи Олександр вступив до Луцького музичного училища, яке закінчив із «червоним» дипломом. Мріяв про Київську консерваторію, однак зорі не всміхнулися: 5 років поспіль волинський юнак намагався підкорити столицю. Щоразу готував нову програму, проте очікуваного результату не було. Поки йому не порадили спробувати щастя у Львові. На цей раз доля виявилася прихильною до Олександра: при вступі народна артистка України Лідія Шутко оцінила його гру і запропонувала навчатися у своєму класі.

Здобувши диплом, волинянин повернувся додому і почав вчителювати у Горохівській музичній школі. Разом із тим він працював у камерному оркестрі «Кантабіле» Волинської обласної філармонії. Згодом отримав роботу в Волинському народному хорі, пізніше став викладати у Луцькій музичній школі №2. Також пан Олександр є художнім керівником камерного оркестру «Con Moto» та учасником гурту «Стара шухляда». Музикант завжди послідовно йшов до своєї мрії й іншим радить бути відданими своєму покликанню.

Щоб досягнути успіху у грі на інструменті, фундамент потрібно закладати змалку, вважає чоловік. Радить віддавати дітей на скрипку ще з 5 років. Звісно, не всім під силу пройти повний курс навчання. Якщо ж учень не проявляє бажання, ліпше не змушувати силою.

«Дитина зустріне вас на вулиці і подумає: «Це ж той учитель, який мучив зі своєю скрипкою», – усміхається педагог. – Гри на інструменті потрібно навчатися з радістю і любов’ю. Але може бути, що учень має задатки, просто лінується – тоді батькам варто наполягти й підтримати свою дитину» – розповідає Олександр.

Не всім судилося стати великими музикантами, однак творчі заняття корисні вже бодай для загального розвитку. Для самого ж Олександра музика – не просто фах, а сенс життя. Свою душу музикант вкладає ще й у камерний оркестр «Con Moto», у якому виконує роль художнього керівника. У колективі грають учителі Луцької музичної школи № 2.

«Мені не хотілося грати тільки два твори на рік, як це практикують в інших шкільних оркестрах. Спершу організовували концерти лише в школі, а потім вирішили: чому б не показати нашу творчість за межами закладу? – пригадує Олександр Хомик. – Перший наш повноцінний концерт – на різдвяну тематику – уже став традиційним: він проходить і в костелі, і в Палаці культури».

«Con Moto» щоразу готує щось нове для глядачів. Для програми вибирають твори, які раніше не звучали на луцьких сценах.

«Перш, ніж визначитися із композицією для оркестру, довго думаю: чи вдасться зіграти, чи сподобається аудиторії. Адже волинська публіка – вибаглива. Тутешні люди добре розуміються в мистецтві. Щоб здивувати глядачів, потрібно добре потрудитися» – зауважує музикант.

Репертуар колективу регулярно поповнюється новими цікавими творами. А оскільки смаки в людей різні, то оркестр не обмежується якимось одним напрямком. «Con Moto» збирає повні зали навіть без особливої реклами. Вхід на їхні концерти завжди вільний.

Ірина КУНИНЕЦЬ

Коментарі
22 листопада
Сьогодні
Вчора
20.11.2017
19.11.2017
18.11.2017
-->
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин