Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
«Основна ставка на сьогодні та майбутнє тільки на молоко» – наймолодший у районі керівник ферми розповів, чим його приваблює молочарство
10:46 04.07.2017

Директор ПОСП імені Івана Франка Олег Тарарай розповів про основний напрям роботи ферми – молочне виробництво.

До юного керівника завітали у гості журналісти видання Kurkul.com.

Побачились з Олегом Васильовичем у його кабінеті. Приміщення облаштоване у стилі лофт: цегляні стіни, пофарбовані білим кольором, поп-арт з коровами на стіні, не вистачає лише легкої фонової лаундж-музики.


А сам він, за освітою економіст, мислить цифрами та за 5 хвилин зміг розписати на аркуші А4 всю економіку своєї ферми.


Пане Олеже, повторно ознайомте нас з вашим господарством. Презентуйте нам його, будь ласка.

Олег Тарарай: Ми обробляємо землі в Горохівському районі площею 2 200 га, плануємо розширити до 4 тис. га. Основна ставка на сьогодні та й на майбутнє — тільки на молоко. Ми будуємо молочний комплекс, першу чергу якого — на 1 400 голів дійного стада — вже запустили. Загалом маємо намір вирощувати 4 тис. поголів’я. Зараз ми одержуємо 16 т молока на день, а до січня 2018 року плануємо збільшити налої до 35 т/день.

Як давно розпочали будувати молочний комплекс? Хто проектант та чи плануєте модернізувати також старі корівники?

Олег Тарарай: Будівництво нового комплексу розпочалося зовсім нещодавно — улітку минулого року. Як зараз пам’ятаю: ще 1 липня 2016-го на місці, де планувалося будівництво, росла люцерна. Першим ми запустили доїльний зал та корівник на 256 голів дійного поголів'я, а в до кінця року маємо завершити будівництво, включно з благоустроєм та сполученням. Загалом повинні вкластися у півтора роки.

Проектанти — ми самі. Разом з технологом у зошиті в клітинку увесь проект креслили, доки все не придумали… Я тому минулого року тільки один корівник з доїльним залом і запустив, щоб побачити усі мінуси та внести корективи в будівництво інших, допрацювати всі дрібні недоліки.​


У новий комплекс завезено оновлене поголів’я?

Олег Тарарай: Звичайно, до того ж найкраще поголів'я. Ми уклали з Німеччиною контракт на поставку 500 нетелів упродовж 2017 року. Перші 170 голів нетелів ми вже отримали. Це елітний голштин: хоча і коштують дорожче, проте ми відбираємо еліту.

Ми не відвідали жодної ферми, де надої менше 12 кг/голову молока, а побували винятково на високопродуктивних фермах, де й відбирали корів. Я довго за ними спостерігав і дійшов до висновку, що, коли вони розтеляться, добовий надій складе 35-40 л з корови. Це і є наша мета — високопродуктивне молочне виробництво.


Для цього потрібні особливі підходи в утриманні та годівлі?

Олег Тарарай: Особливість нашого підходу також в тому, що ми не маємо жодного гектара трав. До літа цього року ми заклали базу під 700 голів дійного стада і нам вистачило для цього 170 га площ. Адже земля з кожним днем дорожчає, зменшуються вільні площі. Щодо утримання, то у нас є корівники трьох видів — ще радянські 80-х років, потім — побудовані 2003 року та реконструйовані 2 роки тому і новий павільйон комплексу. Проїжджаючи територією ферми, можна прослідкувати всю «еволюцію» молочного скотарства.​

Тобто ви робите всі ставки на тваринництво тому, що обмежені в обсягах, доступних для розвитку рослинництва?

Олег Тарарай: Якби в мене була можливість розвивати рослинництво, я б це робив. Основний актив, для кожного фермера — це земля. І чим більше її в тебе є, тим більше можливостей на ній щось побудувати та розвинути. На сьогодні я «впираюся» в землю, адже переконаний: валовий прибуток від рослинництва і тваринництва має співвідноситися 1:1, а маржинальність обох бізнесів має становити 30 %.


А для себе ви вже досягли такого рівня? Чому ж тоді такий великий відсоток тих, хто працює в молочній галузі, скаржиться на нерентабельність?

Олег Тарарай: Скаржаться тому, що за останні років 7 усіх нас привчили рахувати в доларах. А потім курс піднявся і ми знову рахуємо в гривні. Це як свинарі, які заробляли колись дуже гарно, а в минулому році ціна на їхню продукцію значно впала. Просто всі звикли отримувати 100 % маржі і тому зараз вважають себе збитковими, навіть коли це не так. Хоча, в моєму розумінні, якщо твій бізнес окуповується за 7 років, то це нормально.

На скільки швидко, за вашими оцінками, ваші інвестиції у тваринництво окупляться?

Олег Тарарай: Планую, що інвестиції окупляться через 3-4 роки.

Як ви рахуєте свій прибуток з тваринництва?

Олег Тарарай: Я не рахую прибуток на корову чи прибуток ферми за рік. Я рахую прибуток на гектар. Адже для чого, по суті, займатися тваринництвом? Для того, щоб заробити більше із землі. Щоб «пропустити» землю через ферму й отримати додатковий прибуток з гектара. Якщо у мене є 2 тис. га, я маю право половину від цієї землі використати під тваринництво.

Якщо цукровий буряк на сьогодні — найрентабельніша культура, то наша мета – заробити з рослинництва вдвічі більше, «пропустивши» його через тваринництво. А якщо не вдасться, то навіщо тоді взагалі ним займатися?

Якби ми посіяли додатково 200-300 га люцерни, я б давно мав кращу рентабельність на молоці і собівартість виробництва молока була б на 15-20 копійок нижчою, а заробіток на корову вищий. Але тоді на гектар я зароблятиму значно менше, обманюючи себе цифрою «на корову». І замість прибуткового цукрового буряка, сіяв би люцерну…

Куди та на яких умовах Ви збуваєте свою продукцію?

Олег Тарарай: Якщо відверто, я готовий гарно відгукнутися про молочну компанію «Галичина». Понад рік тому компанія переорієнтувала себе на покращення якості продукції, цим самим зміцнюючи свої позиції на ринку. І сьогодні в умовах великої конкуренції і проблематичності збуту вони нарощують свої обсяги завдяки підвищенню якості продукції. Ми як виробники сировини це також відчули і вважаємо, що вони рухаються у правильному напрямку.


Чи влаштовує Вас нинішня закупівельна ціна від заводу?

Олег Тарарай: Зараз вона коливається на рівні 8 грн за 1 літр. З Волині взагалі кепкують, що у нас найдешевше молоко. Адже ціна ніколи не підіймалася вище 9 грн. На мою думку, середня ціна молока упродовж року на рівні 8 гривень – це супер!

Олеже, не хочемо навішувати на вас ярлики щодо «юного віку», але все ж: як дійшли до того, що потрібно залишитися на батьківській фермі, та як згодом її очолили?

Олег Тарарай: Олег Тарарай: Я родом з цього села і з 15 років працював на фермі щодня. А потрапив я на молочну ферму випадково. Під час жнив мав сидіти на полі і «писати ходки», але поки зранку сходила роса і комбайни ще не вийшли на укіс — зайшов на ферму. Мені сподобалося, став частіше заходити. І з часом очолив тваринництво, а рік тому — все господарство. Скажу відверто: якби у нас була хороша продуктивність та високі показники з самого початку, я б навряд чи цим займався, бо не було б цікаво. А так — сприймаю, як виклик… (Посміхається).

Вважайте, що профільної освіти у мене немає, всі мої навики — практичні. А закінчував я СНУ ім. Лесі Українки. За спеціальністю економіст. Мій батько колись керував колгоспом з 1986 року, коли наше село стало «неперспективним» за радянськими мірками. Ми, до речі, були першими на Західній Україні, хто побудував доїльний зал. Це було ще 2003-го, тоді у нас було італійське обладнання «Мілклайн». Сьогодні ми його вже закриваємо, хоча часто чую: « Навіщо? 15 років — воно ж іще нове!».


Де черпаєте натхнення і виробляєте практичні навики?

Олег Тарарай: Нині проводиться неймовірна кількість заходів за кордоном. Ми плануємо з колегами тур по США — там є чому повчитися. Європейський досвід ми уже вивчили.

А на теренах України та в молоківництві до якихось спілок/асоціацій прислуховуєтесь?

Олег Тарарай: Ні, ми до жодної з них не входимо. До нас приїжджали одного разу на ферму представники однієї з відомих асоціацій. Але, на жаль, не справили на мене враження.


Які маєте стратегічні плани щодо розвитку свого господарства?

Олег Тарарай: Ми працюємо, по суті, колишніми п’ятирічками. Щороку ставимо перед собою мету і досягаємо її. А як не вдалося її виконати, чи перевиконати, самі на себе санкції моральні накладаємо. (Сміється). У глобальних планах сподіваюся вийти на рівень понад 100 т молока на добу. Тоді вже можна замислюватися про переробку. Хоча переробка – те ж саме, що зайти в інший бізнес. Тільки сировину ти закуповуватимеш сам у себе, от і вся різниця.

Це завжди похвальна задумка — власна переробка. Що зміниться, крім надоїв, у найближчі декілька років, як вважаєте?

Олег Тарарай: Я б дуже хотів, щоб змінилося ставлення людей до сільського господарства. Щоб містяни зрозуміли, що їх годують фермери. Що їжа не росте на задніх дворах супермаркетів… Хочу облаштувати новий комплекс так, щоб кожен зміг привести туди дітей, побачити на власні очі корів та увесь процес виробництва молока. Коли людина ознайомиться з роботою ферми, на мою думку, це дуже вплине не лише на вибір її продуктів харчування, а й на світогляд.


Зважаючи, що ви родом з цього села та управляєте єдиним у Губині господарством, багато турбот сільради лежить на ваших плечах?

Олег Тарарай: За цей рік на соціальну сферу ми вже витратили більше 2 млн. грн. Всього у нас 7 сіл під опікою. Це наші рідні села, де хочеться після себе щось залишити. І ми активно над цим працюємо.


Коментарі

ЗЕМЕЛЬНИК

13:15 07.07.2017

ХАЙ КРАЩЕ ДОГОВОРИ ОРЕНДИ УКЛАДЕ ВІДПОВІДНО ДО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА!!!! І ЗВІТ НАДАСТЬ ПО ДОТАЦІЙНИХ КОШТАХ!!!

20 вересня
Вчора
18.09.2017
17.09.2017
16.09.2017
-->
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин