Перемильська угода

Відбулася наукова, історико-краєзнавча конференція «Перемильська угода в історії Волинської та Галицької земель (до 800-ліття літописної згадки)». Вона проходила 5-6 вересня.

Перший день конференція проходив в Луцьку на базі Музейного простору Окольний замок. Було чимало цікавих виступів, щоправда, я мав можливість побувати лише зранку і послухати виступи Сергія Панишка та Юрія Мазурка. Зазначу, мені було надзвичайно приємно, що на початку конференції привітали з 85-літтям та 60-літтям від початку наукової діяльності мого викладача, доктора історичних наук, знаного далеко за межами Волині – відомого археолога й науковця – Михайла Михайловича Кучінка, який теж був залучений до цієї конференції. Скільком студентам Михайло Михайлович був тим, хто прищепив любов до археології – мабуть, годі й порахувати. Було цікаво почути про непросту біографію пана Михайла з вуст Анатолія Георгійовича Шваба – відомого історика, колишнього декана історичного факультету, т.в.о.  голови  ВООНСКУ. 

Для мене, як вчителя історії і туристичного гіда конференція, присвячена локальній історії – адже Перемиль – він ось, за кілька десятків кілометрів від Луцька – важлива подія. Було цікаво ще раз почути легенду, за якою Луцьк заснував хлопчик, який знайшов в річці Стир діжку, яку скинули перемильці, бажаючи на місці, де дістануть діжку – заснувати нове місто – так і з’явився Луцьк, але тепер я можу показати туристам не лише місце, де було знайдено цю діжку, а й я місце – де її скинули в річку Стир!

Ще цікавішим виявився другий день конференції. Адже учасники мали можливість не просто дізнатися чимало цікавого й актуального про історію Перемилю й Волині 800 років тому, а й відвідати місто Берестечко й Перемильське городище та власне сучасний Перемиль.  

Сучасне Берестечко, як розповів нам міський голова Ігор Грудзевич – це найменше місто в Україні, яке є центром ОТГ. А за кількістю історичних пам’яток на квадратний кілометр – абсолютно унікальний населений пункт. Адже лише протягом кількох годин ми мали змогу побачити Берестечківський народний історичний музей, який був створений ще 1961 року і складається з трьох експозиційних залів (до речі – екскурсію містом й околицями провів директор цього музею – пан Олег – людина, закохана в історію Берестечка й околиць), побачили три яруси Свято-Троїцького собору (дякуємо отцю Миколі Качмарю – який, до речі, теж випускник історичного факультету ВНУ – за цікаві розповіді), побували всередині Костелу Святої Трійці, спорудженого ще на початку XVIII століття, який належав тринітаріям, які мали в Берестечку і монастир (приміщення монастиря тринітаріїв донині є і в Луцьку також). Опісля учасники конференції побували біля Мурованого стовпа Олександра Пронського (його висота – 16 метрів!) та каплиці «Свята Текля». 

Опісля ми відвідали власне Перемиль і його городище – як на мене – одне з найатмосферніших городищ Волині. Тобто ми мали можливість побувати фактично та тому самому місці, де в 1224/1225 році уклали мирну угоду між волинськими князями Данилом і Васильком Романовичами з одного боку та, на той момент, галицьким князем Мстиславом Удатним. 

Про Перемиль є сім літописних згадок і ми власними ногами могли пройшлися цими літописними місцями, доторкнутися до нашого цікавого й непростого минулого не лише теоретично, а й практично. Ну а в моїй голові народжується новий екскурсійний маршрут, який окрім Берестечка й Пляшевої буде включати й Перемиль, адже ці місця просто «дихають історією». А насамкінець мали змогу відвідати цікавезний приватний пам’ятник Іванові Богуну в селі Смолява, за кілька кілометрів від Берестечка (місцевий фермер і краєзнавець, на обійсті якого ми побували – то тема для окремої розповіді) Мені було цікаво, пізнавально, корисно й атмосферно. Особливо, враховуючи, що не часто зараз, в час широкомасштабної війни з Росією, історики, археологи, посадовці і небайдужі до історії громадяни мають можливість провести «вживу» цілу наукову дводенну конференцію. Дякую колегам і усім учасникам за можливість долучитися до важливої частинки нашої Волинської історії. Волинь – край український!