Фрагмент родинної історії Сторожуків з Лобачівки. БЛОГ

06 Травня 2019, 13:38
3393

Волинська журналістка розповіла історію своїх родичів з Лобачівки, на чию долю випали судимості та репресії.

Наталія Пахайчук, яка опублікувала на своїй сторінці у Facebook цю розповідь, досі не знає, за що її діда заслали в Сибір.

Далі її допис подаємо без змін та доповнень.

Я давно хотіла розказати історію цих чотирьох молодих людей, що на першій фото. Знайомтеся: рідні брати і сестри з села Лобачівка Горохівського району – Федір, Марія, Надія і Микола Сторожуки. Останній – мій прадід, тому усі вони мені діди і баби. Усіх бачила і пам'ятаю, хоч і пішли у різний час. Їм Бог дарував довге життя, бо кращі роки життя у них репресували.

Рідні брати і сестри Сторожуки: Федір, Марія, Надія і Микола
Рідні брати і сестри Сторожуки: Федір, Марія, Надія і Микола

Отже, давно хотіла розказати, та не починала, бо знаю дуже мало, хоча і виросла на дідових оповідях про тюрму, табори, заслання, Сибір... Лише згодом дізналася, що така доля спіткала не лише його, а всю сім'ю. Вони з братом мали судимість нібито за «державну зраду», а молодші сестри і старі батьки отримали заслання, як сім'я ворогів народу.

За що? Цікаве питання. Не знаю. Дід Микола багато і детально розповідав про будні у таборах, але НІЧОГО не говорив, що було ДО і що було причиною. Це тільки зараз почала усвідомлювати, яке то страшне табу було. Якось малою, я діда спитала чого він сидів. Він чогось дуже розлютився і коротко буркнув «За Україну».

Микола Сторожук під час заслання у сталінських таборах
Микола Сторожук під час заслання у сталінських таборах

 

А ще якось на попєдному концерті мені було дуже образливо, чому в мене нема діда-ветерана. Прийшла додому і спитала діда Миколу, як так вийшло, що він не ветеран. Так дізналася, що у мене ще було б два прадіди по інших лініях, але вони не повернулися з війни, але їхніх імен на концертах у клубі не згадують. Разом з тим дід якось розм'як і розказав, що насправді дуже хотів воювати, але його не брали в армію. А коли на наших теренах відбулася мобілізація і йому нарешті «пощастило», то він опинився не на фронті, а в Сибірі. Офіційна версія, яку вдома артикулювали, це - випадковість. «Хлопці» сіли до одного іванівського хазяїна на віз, коли той був у млині. Попросили дати харчів до лісу. А той підвіз «пасажирів» до дідової хати і сказав, шо там нагодують. Коли «хлопці» завітали, то звісно пішли не з порожніми руками. Дали їм і хліба і до хліба. А той же хазяїн, що підвозив, згодом, при мобілізації, про той епізод розказав. Так дід став політв'язнем. Чи були у його справі ще «гріхи», важко сказати. Деякі родичі натякали, що ми про діда нічого не знаємо. Мені це якось дійшло аж в 14 років, коли дід на 85 році життя помирав від раку. Я мучила його питаннями, а він казав тільки дещо і просив нічого про нього не писати, бо за це можна поплатитися. Я не дуже розуміла про що він.

Читайте також: «Імперія розпадеться. Відділяться татари, башкири, Сибір. Кубань – ми заберемо»,  – останнє інтерв'ю Валентина Мороза

Так от ЗА що так сталося, я досі не знаю. Але це було 10 років таборів-каторги і пожиттєве заслання. Попри те, що його відірвали від немовляті-донечки. Він відсидів свої роки, як сам казав, від дзвінка до дзвінка і навіть пару років прожив у засланні в Красноярському краї, поки не настала хрущовська відлига з амністією політв'язням.

Чому репресували його брата Федора мені невідомо зовсім. Про це не говорили. Після повернення Федько осів у Харкові, звідки навідувався на Волинь в гості.

Федько і Микола Сторожуки. Дата фото невідома
Федько і Микола Сторожуки. Дата фото невідома

Сестри Маня і Надя виросли і повиходили заміж на засланні за таких самих репресованих українців, навіть народили у далекій Росії дітей. Про їхній побут там за святковими столами теж не йшлося. Є лише ці фото з весілля баби Наді. Зверніть увагу на фото - чоловік з живописними вусами зі сторони молодої, то її батько, мій прапрадід Василь.

Ці сумбурні родинні спогади навіяні Провідною неділею і примхою одного 73-процентного - показувати фішечки на 19 травня, день коли ми маємо обов'язок вшановувати жертв політичних репресій. Дякую, не треба, фішечок.

Праворуч мій прапрадід Василь Сторожук. Батько двох синів «ворогів народу, на весілді наймолодної доньки Наді. Під час висилки.
Праворуч мій прапрадід Василь Сторожук. Батько двох синів «ворогів народу, на весілді наймолодної доньки Наді. Під час висилки.

Петро Савін з дружиною Марією (Сторожук). Баба Маня і дід Петро одружилися під час заслання в Росії. Повернулися і до глибокої старості прожили в селі Лобачівка. Діти і онуки живуть у Луцьку. Фото під час весілля сестри Наді. Зверніть увагу - Петро у вишиванці.
Петро Савін з дружиною Марією (Сторожук). Баба Маня і дід Петро одружилися під час заслання в Росії. Повернулися і до глибокої старості прожили в селі Лобачівка. Діти і онуки живуть у Луцьку. Фото під час весілля сестри Наді. Зверніть увагу - Петро у вишиванці.

Весілля Надії Сторожук на засланні
Весілля Надії Сторожук на засланні

Надія Сторожук з чоловіком
Надія Сторожук з чоловіком

Весілля Надії Сторожук на засланні, праворуч від нареченої її батьки – Уляна і Василь сторожуки
Весілля Надії Сторожук на засланні, праворуч від нареченої її батьки – Уляна і Василь сторожуки

Весілля Надії Сторожук на засланні
Весілля Надії Сторожук на засланні

 

Коментар
20/07/2024 П'ятниця
19.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром