Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Викривачі корупції: хто такі і від чого їх потрібно захищати
Викривачі корупції: хто такі і від чого їх потрібно захищати

Викривачі корупції: хто такі та від чого їх потрібно захищати

17:00 12.05.2019
340

Захист осіб, які надають допомогу в запобіганні й протидії корупції (викривачів), є невід'ємним складником боротьби з корупцією як негативним суспільним явищем.

На сьогоднішній день в Україні розробили прогресивне антикорупційне законодавство. Однак чекати змін у сфері запобігання корупції можна лише після того, як громадяни усвідомлять, що можуть насправді впливати на стан корупції, та повідомлятимуть про корупційні дії чиновників до антикорупційних органів, – пояснили у головному управлінні юстиції Волині.

У законі України «Про запобігання корупції» закріпили обов’язок державних органів та органів місцевого самоврядування забезпечувати «внутрішні канали» для повідомлення їхніми працівниками про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою (спеціальні телефонні лінії, веб-сайти, засоби електронного зв’язку).

Ризик корупційних проявів суттєво зростає в середовищі, в якому особи, які повідомляють про корупційні правопорушення, не отримують підтримки та захисту суспільством і державою. Особи, які надають допомогу в запобіганні й протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист виникає у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою людиною.

Нині законодавство передбачає можливість повідомити інформацію анонімно (частина п’ята статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Якщо інформацію у повідомленні про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» підтверджують, керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення. Усувають його наслідки та притягують винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у кримінальних випадках або адміністративних, також інформують спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Інформація про викривача можуть розголосити лише за його згоди, крім випадків, які встановили законом (абзац другий частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

Якщо у зв’язку із повідомленням про порушення вимог антикорупційного законодавства існує загроза життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні й протидії корупції, або їх близьких осіб, правоохоронні органи можуть застосувати правові, організаційно-технічні та інші, спрямовані на захист від протиправних посягань, заходи, передбачені статтею 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Відповідно до чинного законодавства особа або член її сім'ї не може бути звільнений чи примушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

Гарантію щодо заборони звільнення викривача закріпили також у статті 235 Кодексу законів про працю України, згідно з якою в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог іншою особою, працівника повинні відновити на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У разі наявності підстав для відновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку зі здійсненням ним або членом його сім'ї повідомленням про порушення вимог іншою особою, та за його відмови від такого відновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації в розмірі шестимісячного середнього заробітку.

Додаткові гарантії захисту викривачів встановили частиною другою статті 35 Цивільного процесуального кодексу України та частиною другою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

Читайте також: Конфлікт інтересів: де він є і що з ним робити.

Загрузка...
21 жовтня
Сьогодні
Вчора
19.10.2019
18.10.2019
17.10.2019
16.10.2019
15.10.2019
-->
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин