Боєць із Горохівщини Роман Луцюк міг би відзначати день народження

25 Серпня 2020, 11:11

773

Четверо бійців з Рівненщини і Волині Павло Редькович, Роман Луцюк, Віталій Мазур та Віталій Тишкун 25 серпня могли б відзначати свої дні народження.

Історії полеглих військових опублікували у Книзі пам'яті полеглих за Україну.

Павло Редькович народився у селі Майдан Ковельського району. Навчання в Луківському ПТУ№ 22. Після здобуття освіти у 2011 році був призваний до лав ЗСУ, служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді у Львові. Після строкової залишився на контрактну службу.

З початком російської збройної агресії брав участь у бойових діях з перших днів війни, разом із підрозділом брав участь у боях за Луганський аеропорт.

31 серпня 2014 року в бою в районі аеропорту Павло Редькович дістав поранення, і разом із товаришем, який намагався винести пораненого із зони обстрілу, потрапив у засідку й загинув.

Залишилися мати, молодший брат, сестра та наречена.

Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно), нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Роман Луцюк народився в селі Шклинь Горохівського району. Проживав у Луцьку, закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Протягом 1999-2000 років працював у Муніципальній дружині Луцька, по тому був приватним підприємцем.

Від перших днів Революції Гідності їздив у Київ. Добровольцем пішов в травні 2014 року.

Солдат 2-ї «волинської» штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар». Дістав поранення 21 липня 2014 року у бою під Георгіївкою, коли «айдарівці» брали участь у звільненні селища від російських терористів. Після лікування достроково повернувся на передову.

5 листопада 2014 року зазнав важкого поранення у живіт під час бойових дій поблизу міста Щастя. 6 разів прооперований в Київському військовому шпиталі, від січня 2015 року продовжив лікування в американському Yale–New Haven Hospital (штат Коннектикут), йому допомагала українська громада Коннектикуту. В жовтні 2015 року успішно переніс надзвичайно важку операцію, але після неї з’явилися численні ускладнення і 20 березня 2016 року уночі Роман Луцюк помер.

Без Романа лишилися дружина та дві доньки.

Роман Луцюк з сім'єю

Читайте також: Саперу з Горохова Сергію Феоктистову могло б виповнитися 36 років

Віталій Мазур Народився у с. Залужжя Дубровицького району.

Пройшов строкову службу, війська спецпризначення у Кіровограді, згодом лишився у десантних військах.

Старший прапорщик, головний старшина 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, з 8 березня 2014 року виконував бойові завдання — спочатку у Криму, потім на Сході.

Зазнав важкого поранення голови 22 січня 2015 року у бою в між Спартаком — Сєверне. Перебував у комі, помер в лікарні Димитрове на Донеччині.

Без Віталія лишились дружина та двоє дітей.

Нагороди: відзнака Міністра Оборони України «За воїнську доблесть», орден «За мужність» III ступеня (посмертно) та нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Віталій Тишкун народився 25 серпня 1991 року у селі Бадівка Острозького району. Навчався у початковій школі у с. Бадівка, потім у Волосківській ЗОШ І-ІІ ст. Загальну середню освіту здобув у Вельбівненській ЗОШ І-ІІІ ст.

В період розвитку подій «революції Гідності» він працював поблизу міста Київ і, не вагаючись, долучився до учасників Майдану. Батьки дізналися про це лише, коли його було поранено. У зв’язку з пораненням Віталій не підлягав мобілізації, але у травні 2016 року він підписав контракт на проходження військової служби.

Загинув Віталій під час несення служби 11 жовтня 2016 року. У бійця залишилися батьки, брат та племінники.