Луцька райрада забирає майно громад, аби забезпечити безбідне існування свого керівництва

05 Травня 2021, 09:28
1942

Мільйони з бюджету і майно громад. Луцька районна рада нарощує капітал молодого комунального підприємства «Райтеплобуд». Воно створене на зміну попереднику – КП «Луцьке», яке догосподарювалось до мільйонних боргів і десятка кримінальних справ, пов’язаних із привласненням коштів.

Перспективи нових фінансових вливань у «Райтеплобуд» досліджувала Оксана Петрук із Центру журналістських розслідувань «Сила правди».

Реформа децентралізації, здавалося б, мала звести до мінімуму роль районів натомість передавши ресурси і повноваження громадам. А що вийшло на практиці? Після приєднання колишніх Ківерцівського, Рожищенського, Горохівського та частково Маневицького районів до великого Луцького постало питання майна і грошей. Бюджетний кодекс відокремив бюджети громад від районної скарбниці, яка від цього ой як збідніла. Майно, яке тимчасово перейшло правонаступнику – Луцькій районній раді, – згідно із законом, потрібно до 1 липня 2021 року передати громадам, на території яких воно розташоване.

Що ж робить з цим нова Луцька районна рада?

Бідна райрада і серйозні плани

Бюджет Луцької районної ради на 2021 рік за власними доходами становить трохи більше ніж 400 тисяч гривень. Водночас на одному з перших у році засідань депутати Луцької райради підтримали рішення про надання поворотної фінансової допомоги комунальному підприємству «Райтеплобуд». Йдеться про 1,5 мільйона гривень.

Того ж дня затвердили і програму підтримки цього підприємства на 2021-2022 роки в обсязі ще 10 мільйонів гривень.

Де ж планують брати такі кошти, що в понад 6 разів перевищують бюджет всього району?

Поки що витрачають вільні залишки. Після злиття Ківерцівського, Рожищенського, Горохівського і частини Маневицького району з Луцьким їх утворилось понад 27,5 мільйона гривень. Станом на початок квітня 1,5 мільйона поворотної допомоги і 300 тисяч на першочергові заходи з ремонту кабінетів КП «Райтеплобуд» вже виділили.

«Райтеплобуд» планує витратити 2 мільйони гривень на ремонт кабінетів приміщення районної ради на вулиці Ковельській у Луцьку.

Камінь спотикання

Нова Луцька районна рада стала правонаступницею ліквідованих Ківерцівської, Рожищенської та Горохівської. Відповідно заклади і майно, що були в їхньому підпорядкуванні, також змінили власника. Закон передбачив, що це володіння буде тимчасовим і не пізніше як до 1 липня цього року нерухомість потрібно передати тим громадам, на території яких вона розташована і з чиїх бюджетів фінансуються відповідні установи.

Проте Луцька районна рада має інші плани на частину майна ліквідованих районів. Наприклад, приміщення, де розміщується Горохівська міська рада, не мають наміру передавати горохівській громаді. Адже районне комунальне підприємство «Райтеплобуд» може здавати його цій же громаді в оренду. Кінотеатр в Горохові теж став каменем спотикання. В Луцькій райраді шукають для нього інвестора.

А ось у Рожищі інтереси міської влади співзвучні з планами керманичів Луцького району. Ще наприкінці 2020-го міський голова і депутати відмовились приймати на свій баланс відремонтоване за кошти Світового банку приміщення у військомматі, де планували «прописати» амбулаторію Центру первинної медико-санітарної допомоги.

«Рожищенська міська рада забирає об’єкт комунальної власності – центральна районна лікарня. То трохи буде тяжко – на одну ОТГ тримати два таких об’єкти», – коментував журналістам ситуацію Рожищенський міський голова В’ячеслав Поліщук.

І це притому, що бюджет його громади за власними доходами на 2021 рік становить 101 мільйон 486 тисяч гривень проти бюджету Луцького району в 402 тисячі гривень.

Відтак майновий комплекс перейшов правонаступнику – Луцькій райраді, а та передала його своєму комунальному підприємству «Райтеплобуд».

«Сюди вже шукають інвестора», – розповів голова Луцької райради Олександр Омельчук.

Здавалося б, усе вдалося: підприємство є, майно є, і кошти поки що є. Проте, схоже, щось затьмарює ці успіхи. З офіційного сайту Луцької районної ради та й загалом зі сторінок та телеефірів волинських масмедіа мало не щодня чутно про недбайливих попередників, які довели комунальне майно до ручки або ж ыз порушеннями роздали його громадам. То непострижені кущі в Горохові, то потріскані стіни лікарні в Рожищі демонструють журналістам голова Луцької райради Олександр Омельчук разом ыз радниками і заступниками. Нові керівники нового району закликають правоохоронців розібратися з тим, як господарювали до них. А тим часом воюють в інформаційному полі з тими очільниками громад, де отримали супротив.

До прикладу, наприкінці березня заступник голови Луцької районної ради Сергій Сівак приїхав до Горохова, щоб забрати автобус, який належав місцевій бібліотеці. Луцька райрада вирішила і цей транспортний засіб передати на баланс «Райтеплобуду». Забрати автобус Сівак не зміг, бо його нібито заблокували купою бруківки.

«Немає ніякої війни, – запевняє Горохівський міський голова Віктор Годик. – Я ні з ким не воював і не воюю. В мене просто є своя позиція. Ще перед Новим роком ми прийняли рішення звернутися до Луцької районної ради про готовність прийняти ті приміщення, які є на території громади і до цього належали Горохівській райраді. Школи вони нам зразу передали, а оце лишилося кілька будівель адміністративного призначення. В тому числі два об’єкти функціонального призначення: будинок культури і кінотеатр. Ці приміщення, які мають функціональне призначення, згідно закону, мали б бути передані вже. Це об’єкти культури. Нам держава передала повноваження, передала установу, а майно Луцька райрада лишила собі. Ми ведемо діалог, щоб цю ситуацію поправити. Ми не воюємо. Просто дискутуємо. Я не відповідаю на всі ці їхні дописи. Я веду нормальні перемовини, нормальний діалог. Якщо не вдасться домовитися, буду іншим чином відстоювати права своєї громади».

До слова, бюджет Горохівської громади за власними доходами становить 88 мільйонів гривень, що в понад 200 разів більше за бюджет Луцького району, керівники якого збираються вдихнути нове життя в комунальну нерухомість.

Новий господар на районі – «Райтеплобуд»

Тепер час розповісти про комунальне підприємство, яке отримало кредит довіри від нової влади району у вигляді бюджетних мільйонів, нерухомого і рухомого майна.

КП «Райтеплобуд» створили депутати минулого скликання на зміну «погорілому» на махінаціях з коштами КП «Луцьке». Сталося це ще в травні 2019-го. Прописали «Райтеплобуд» в Коршівській сільській раді. За 22 кілометри від Луцька.

Приміщення колишньої Коршівської сільської ради Луцького району. Тут зареєстровано близько десятка підприємств.

До слова, за цією адресою зареєстровано ще з десяток приватних фірм. Окремі з них фігурують у кримінальних справах, як підрядники комунального підприємства «Луцьке», яке ремонтувало дахи шкіл і будувало котельні в Луцькому районі. 

За даними аналітичної системи «YouControl», у власності КП «Райтеплобуд» є три земельні ділянки: дві для обслуговування шкіл в Чарукові та в Липинах, одна – ФАПу у Коршеві; п’ять автомобілів у власності: з них два легкові ВАЗи, три фургони «Renault Kangoo» та причіп; тягач «Renault Magnum» в користуванні.

За словами фінансової директорки КП «Райтеплобуд» Лариси Терещенко, на підприємстві трудяться 25 працівників. Фізично офіс КП розташований не в Коршеві, а в приміщенні райради в Луцьку. Про досягнення і перспективи підприємства Людмила Терещенко говорить неохоче. Каже, за виділені з бюджету району кошти планують купувати спецтехніку для підвезення сировини до котелень, а також агрегати для виробництва паливних пелет.

«Цих грошей мало. Ми зараз вкладаємо, щоб мати можливість конкурувати», – пояснює пані Лариса.

Попередники. Результати роботи КП «Луцьке»

А тепер про успіхи попереднього комунального підприємства Луцького району.

КП «Луцьке» вже понад 10 років. Про нього хочуть забути, але не можуть через борги і «кримінал». З 2019-го підприємство перебуває в процесі ліквідації і в низці судових процесів.

У 2017 році на засіданні Луцької районної ради сьомого скликання 25 депутатів з 26 присутніх проголосували за безоплатну передачу нерухомого майна шкіл району з балансу відділу освіти Луцької районної державної адміністрації на баланс КП Луцьке. Йдеться, зокрема, про загальноосвітні заклади у селах Коршів, Веселе, Крупа, Мстишин, Промінь, Гаразджа, Садів, Лище, Романів, Радомишль, Піддубці, Чаруків, Ратнів, Липини, Лаврів, Боратин, Воютин та Городище-2.

РДА подалася в суди, а комунальне підприємство «Луцьке» на правах господаря почало оголошувати тендери на ремонти цих шкіл і будівництво котелень.

«Сила правди» вже писала, як утепленням дахів і ремонтом фасадів закладів освіти у Луцькому районі займалася сумнівна фірма з Львівщини.

Переможцями більшості закупівель з капремонту дахів і фасадів шкіл стала будівельна компанія «Терон Девелопмент». На той час зареєстрована на мешканку Перемишлян Мар’яну Хміль. Загалом КП «Луцьке» уклало з «Терон Девелопмент» 12 договорів на майже 13 мільйонів гривень. Ще два договори на майже 680 тисяч гривень про поточні ремонти в Гіркополонківській школі комунальники уклали з нібито місцевою фірмою «Айвер», що прописана під дахом Коршівської сільради (там, де й КП «Райтеплобуд»).

Та як виявилось згодом, і в волинської, і в львівської фірм одні бенефіціари. Адже контактний номер Мар’яни Хміль, вказаний в окремих договорах «Терон Девелопмент», є номером директорки і власниці ТОВ «Айвер» Ольги Кравчук з міста Броди на Львівщині. Пані Мар’яна Хміль в дівоцтві також була Кравчук. Нині ж ТОВ «Терон Девелопмент» очолює Валерій Кравчук – брат чоловіка Ольги Кравчук Віталія Кравчука.

«Працівниками оперативного управління Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області встановлено, що у ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, складські та інші виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-яких господарських операцій, а саме підприємство відсутнє за юридичною адресою. Відповідно до листа Перемишлянського районного центру зайнятості встановлено, що приміщення за адресою: Львівська область, м. Перемишляни, вул. Борщівська, 4А належить Перемишлянському районному центру зайнятості, а ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» за вказаною адресою приміщень не орендує, господарської діяльності не веде. Встановлено, що на момент отримання ТОВ «БК «Терон Девелопмент» перемоги на тендерних торгах, на момент укладення договорів та отримання грошових коштів за виконання робіт капітального ремонту будівель загальноосвітніх шкіл, на підприємстві не рахувалось жодного працівника, прийнятого за трудовим договором, а в реєстрі податкових накладних відсутні накладні щодо придбання ремонтних робіт від інших суб’єктів господарської діяльності, що спростовує факт надання ТОВ «БК «Терон Девелопмент» послуг по проведенню ремонтних робіт та виготовлення проектно-кошторисної документації», – йдеться в ухвалі суду.

Низку підрядів у тому ж таки 2017 році від КП «Луцьке» отримала Будівельна компанія «Акра-буд». Це 16 договорів на понад 8 мільйонів гривень, укладених за процедурою неконкурентних закупівель. За два роки існування компанії «Луцьке» виявилося єдиним замовником в «Акра-буду». Фірма виготовляла проектно-кошторисну документацію, постачала метелопластикові вікна і мала ремонтувати окремі сільські школи.

З матеріалів кримінальної справи відомо, що на момент укладання договорів з КП «Луцьке» Держархбудінспекція анулювала ліцензію «Акра-буд» на виконання будівельних робіт. До слова, ця компанія також прописана… вгадайте де? У Коршеві. Пізніше в рамках кримінального провадження почеркознавча експертиза встановила, що договори на проведення капітального ремонту школи в селі Мстишин Луцького району і добудови класів від імені керівника «Акра-буд» підписав чоловік власниці товариства «Айвер» Ольги Кравчук Віталій Кравчук з міста Броди.

Ольга і Віталій Кравчуки є бенефіціарами низки фірм, які так чи інакше фігурують в кримінальних справах КП «Луцьке». Нині вони – на лаві підсудних і водночас… в політиці. Віталій Кравчук на останніх місцевих виборах балотувався до Львівської обласної ради від партії «За майбутнє», він також очолює громадську організацію «Слуга народу України».

1

Віталій та Ольга Кравчук з Бродів. Восени 2019-го Ольга Кравчук переховувалась від правоохоронців, які намагалися вручити їй підозру, а через рік вона вже публічна особа – депутатка міськради. Фото із Facebook

Ольгу Кравчук партія «За майбутнє» висувала на посаду Бродівського міського голови і в депутати. Кримінальні справи у Луцьку не завадили їй бути обраною в орган місцевого самоврядування на Львівщині. Відтак – це партійні колеги нинішнього голови Луцької райради Олександра Омельчука.

До речі, в листопаді 2020-го ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» і ТОВ «Айвер» у Господарському суді Волині виграли справи проти КП «Луцьке». Його зобов’язали включити до ліквідаційного балансу підприємства кредиторські вимоги про стягнення боргу за договорами підряду на загальну суму майже 2,5 мільйона гривень. А тим часом власників і директорів судять за привласнення коштів, зловживання службовим становищем, підробку документів…

Нині Луцький міськрайонний суд розглядає одразу кілька кримінальних справ відносно КП «Луцьке» і його підрядників. На лаві підсудних окрім вищезгаданих Мар’яни Хміль, Ольги та Віталія Кравчуків опинилися директор комунального підприємства Олександр Ткачик, інженер з технічного нагляду Юрій Токарчук, та ексдиректор ТОВ «Екоресурси Волинь» Роман Дудчик. Ця фірма також з-під даху Коршівської сільради. ТОВ «Екоресурси Волинь» ремонтувало і будувало котельні, встановлювало котли, а згодом і продавало паливні пелети комунальному підприємству.

КП «Луцьке» і ТОВ «Екоресурси Волинь» уклали 24 угоди на суму понад 12,6 мільйона гривень. За версією слідства, комунальне підприємство платило «екоресурсам» авансом за невиконані роботи.

«11 котелень з балансу відділу освіти з питань молоді, культури та спорту було передано на баланс КП «Луцьке». Хоча я ще тоді заявляв, що це неправильно. В нас є розпорядник коштів, вказаний в управлінні освіти, на якого покладено повноваження щодо здійснення управління майном освіти. А в нас вирішили, що КП «Луцьке» – це панацея, всі ремонти, все, що є, повинне виконувати КП «Луцьке». Півмільйона загнали на Гірку Полонку, а котельні немає, півмільйона на Рованці – котельні немає, півмільйона на Романів – котельні немає. Ще 1,7 мільйона – на Боратин, а робіт там фактично виконано на 300 тисяч максимум», – заявляв у 2018 році тоді ще чинний голова Луцької РДА Ігор Ярмольський.

Волинські ЗМІ неодноразово висвітлювали конфлікт між тодішнім очільником району і директором КП «Луцьке» Олександром Ткачиком. На одному з судових засідань, що відбулося у квітні 2021 року, журналістам «Сили правди» вдалося поспілкуватися з останнім.

– Коли все закінчиться, ми назвемо замовників цієї справи. Скличемо брифінг, запросимо правильних журналістів і їм все це розкажемо, – відповідає директор КП «Луцьке» Олександр Ткачик на прохання про коментар.

– Правильних це яких? – цікавимось.

– Тих, які не співпрацюють з правоохоронними органами.

– Розкажіть, як підприємства з Львівщини зайшли підрядниками в Луцький район?

– Що тут дивного? «Айвер» ще в 2015 році перекривало дах школи в Боратині. На той час вони тісно співпрацювали з Ярмольським. Фірма працювала в районі ще до того, як я прийшов на цю посаду.

– Але і у «Айвер», і у «Терон Девелопмент», яка отримала більшість підрядів, виявились одні власники. Що ви на це скажете?

– Так, власники одні і ті ж. В них до того була фірма «Акра-буд» і її позбавили ліцензії і вони відкрили «Терон Девелопмент». Ті самі люди. Нічо страшного в цьому немає.

– А чому чимало фірм-підрядників КП «Луцьке» прописані в конторі Коршівської сільради?

– Це робиться для того, щоб податки йшли в громаду. Їх перереєстровували.

– Чи було КП «Луцьке» рентабельним?

– Як ми могли бути рентабельним, якщо ми здавали майно в оренду переважно бюджетним установам за 1 гривню. Так, наприклад, райдержадміністрація в нас орендувала і при цьому боргувала компенсацію за енергоносії. Таким чином мати якість прибутки… Якщо говорити про оренду, то фактично у нас успішно орендували тільки примішення в адмінбудівлі на Ковельській під їдальню і пекарню на Володимирській.

– Навіщо створили нове комунальне підприємство?

– Вони правильно зробили. Ми мали борги перед підприємствами і виконавча арештувала наші рахунки. Ми вже не могли працювати. Тому створили «Райтеплобуд». Олександр Ешвович (нинішній директор КП «Райтеплобуд») був моїм заступником в КП «Луцьке».

– Як виник борг перед «Терон Девелопмент»?

– Він (власник підприємства) розпочав будівництво без повідомлення ДАБІ про початок будівельних робіт. Тож за ці роботи йому згодом не заплатили.

Мрії і плани голови Луцької районної ради Олександра Омельчука

Журналісти «Сили правди» зустрілися з головою Луцької районної ради Олександром Омельчуком, щоб розпитати про те, чим нове комунальне підприємство краще за старе, де беруть кошти на його підтримку і як загалом збираються наповнювати бюджет району.

«Нас вже списали, сказали: Вас не існує. Ми показали, що ми існуємо. Нам не делегували якісь повноваження. Ми самі їх знайшли. Сьогодні Луцький район ставлять в приклад», – з гордістю каже Олександр Омельчук.

Спершу він демонструє облуплений фасад будівлі райради і поцвілі кутки її кабінетів. Каже, попередники не дбали про своє обличчя, а він взявся відразу.

Кошти на ремонти комунальному підприємству «Райтеплобуд» вже виділили. Серед першочергових заходів – облаштування парковки.

«Є скарги від депутатського корпусу. Ми не поїдемо на сесію, у вас нема де автомобілі поставити. Це на громадських засадах люди обираються, вони тратять свій час і кошти, щоб приїхати з Рожища, Горохова, Колок. Ми маємо враховувати думку депутата і мати якесь обличчя. Ми ж знаходимось у Луцьку. Раз ми назвались грибом, то – залазь у кошик. Ми маємо показати людям, шо тут є господарі».

Далі голова райради показує комунальний автопарк, авто, які нещодавно успадкували від колишніх районів і, зрештою, власну машину. Зауважуємо особливий номерний знак з чотирма однаковими цифрами.

«Так, номер платний. Я купив його за 10 тисяч гривень. Мені нема що приховувати», – каже Омельчук.

До речі, за штатним розписом, на 2021 рік Олександру Омельчуку з премією, надбавками та доплатами передбачено 38 550 гривень на місяць.

Далі Олександр Омельчук згадує про КП «Луцьке». Каже, попередники не тільки занедбали комунальне майно, наробили браку, а й купу боргів лишили по собі.

«Наші юристи ходять на суди щотижнево. У нас нема що віддавати. Ми хочемо знати, куди ті всі гроші поділися і хто ті гроші порвав. 70 мільйонів з бюджету пішло, а потім кримінальні справи сипляться. Коли зробили ремонт даху в школі, а криша склалася. Це якісно зроблено? 3,5 мільйона вимагають ті підрядники».

Журналістка запитала Олександра Омельчука про його партійну колегу з Бродівської міськради Ольгу Кравчук, сім’я якої якраз і освоювала кошти на підрядах в Луцькому районі.

– Як тільки я став головою райради, вони приїхали до мене, я їх не прийняв. Повірите? Кажу, те що ви там разом робили, сідайте і розбирайтесь. Вони зареєстрували звернення, щоб Луцька районна рада відшкодувала 3,5 мільйона гривень як правонаступник. Луцька районна рада цього скликання не була присутня при цих схемах. Зараз багато справ в суді, деякі справи вже закриті, але ми звернулись в прокуратуру, щоб реанімувати ці справи. Треба своїх героїв знати в обличчя. Мене не цікавить, з якої вона політичної партії. Може, вона туди навмисне вступила, щоб прикриватись. Веремчук (Вадим Веремчук, депутат Луцької районної ради сьомого скликання, в якого поліція проводила обшуки в рамках кримінальних проваджень по КП «Луцьке», – авт.) теж був в «УКРОПі» зі мною, а зараз в Аграрній партії. Мене цікавить законність і порядок. Якщо ми будемо ходити і розповідати, з якої ти партії, ми порядок не наведемо в цій державі. Якщо хтось зробив протизаконні дії, то має відповідати, якщо це я, то я теж маю відповідати. Мене так навчили, – переконує посадовець.

– Ви збираєте багато нерухомого майна. За деяке навіть вступили в суперечки з громадами. Чимало об’єктів у вкрай занедбаному стані. У них потрібно вкладати кошти. Який у вас бізнес-план?

– Перш за все мене цікавить заведення інвестора. Під кожен об’єкт. Якщо в Рожищі більші амібіції, ми їм допоможемо завести туди інвестора. Суперечки у нас тільки в Горохові. Мер Горохова вже 11 рік при посаді. А хто вам забороняв зробити ремонти? Хто забороняв завести інвестора туди? Ми за 100 днів почали свою ініціативу, а вони так сколихнулися. Чого вони так сколихнулися? Саме легше нічого не робити, лежати і спостерігати. Є така життєва мудрість: Моя хата скраю – я нічого не знаю. А я живу по принципу: Моя хата скраю – я першим ворога зустрічаю. Це моє кредо. І коли в мене є така безвихідна ситуація, яка мені дісталася, я не буду чекати і ходити на київські пагорби дайте кошти, допоможіть. Коли мене питали, де ви візьмете кошти в районний бюджет, я кажу: я знаю, де взяти. Ми реанімуємо наше комунальне підприємство, здамо майно в оренду…

– Кому?

– Якщо ви хочете, то беріть. Але вже сьогодні у нас вже ряд об’єктів займає адміністрація: в Горохові і тут перший і третій поверх. Приміщення наші? Наші. Вони нам відшкодовують. Надалі, будемо виставляти через аукціон прозоро. І ви все побачите.

Минулого року КП «Райтеплобуд» сім разів виставляло на продаж право оренди комунального майна через «Prozorro.Продажі». Усі рази безуспішно: торги або не відбулись, або ж були відмінені. Не знайшлося охочих орендувати навіть офіс в приміщенні самої Луцької райради в обласному центрі на вулиці Ковельській. Стартова ціна лота складала 2925 гривень за 65 квадратних метрів. Тобто по 45 гривень за метр квадратний.

– З яких джерел може наповнюватися районний бюджет?

– Здача в оренду комунального майна, відчуження комунального майна і з прибутку комунального підприємства.

– Назвіть мені одне прибуткове комунальне підприємство.

– Де?

– Наприклад, у Луцьку.

– Я не працював в Луцькраді. Я не знаю.

– Гаразд. Назвіть таке на теренах області.

– Я не знаю.

– Які результати роботи комунального підприємства «Райтеплобуд», адже його ваші попередники створили ще у 2019 році?

– Воно до цього часу було в такому депресивному стані. Вони його створили, але не дали засобів. Не дали чим працювати. Я сам неодноразово створював бізнес і знаю, що йому треба дати засоби спершу.

– Продавати майно будете?

– Лише те, яке не приносить прибуток, або вже в якомусь поганому стані. Це потрібно виносити на обговорення і одноосібно я такі рішення приймати не буду. Це буде колегіальне рішення.

– Скільки вам потрібно часу, щоб зробити висновок про те, приносить майно прибуток чи ні?

– Не зрозумів питання. Нам дісталося те, що дісталося. Вже є інвестори, які зацікавились. У нас йдуть перемовини вже по соціальному житлу по недобудованому терапевтичному відділенні в Горохові. Ми хочемо його під житло запустити. Наприклад, дали побудувати, а інвестор за це якісь квартири виділив, тим, хто потребує. Треба вивчити потребу в житлі. Чомусь держава забуває про вразливі верстви населення. Скільки медичних працівників, скільки вчителів виїхало в Польщу на заробітки. Чому про них ніхто не думає?

– Що буде з Рожищенською амбулаторією?

– Ми подивились документи. Там ніде нема слова амбулаторія. Це бувший військкомат. Ми звернулись до правоохоронних органів, щоб розібратися, хто дозволив робити амбулаторію в пристосованому приміщенні, Світовий банк на таке не пішов би, і чому на 200 квадратних метрів пішло 6 мільйонів. Я багато в житті будував, то я трохи знаю скільки таке коштує. Як там може бути амбулаторія, якщо там не підведена центральна каналізація?

– Гаразд. Приміщення вже перейшло Луцькій райраді. Які ваші подальші дії? Що там буде? Ви будете трощити той ремонт і робити там соціальне житло?

– Ми шукаємо інвестора. Там же 2 гектара землі. Зацікавило деяких інвесторів побудувати там житло. Але якщо на той час вже будуть документи, що там має бути саме амбулаторія, то це для зручності тих людей, які там будуть жити, дуже добре. Інвестору буде цікаво, щоб там була інфраструктура. Значить будемо робити каналізацію. Якщо є інвестор, якщо буде будівництво, вони й зроблять. Не вкладаючи копійки можна зробити все. Можна ж в договорі прописати взаємовигідні умови. Для чого Бог мудрість дарує?

– А як ви бачите співпрацю з горохівською владаю після всього, що відбувається в інформаційному просторі?

– Вони мають співпрацювати і амбіції свої відкинути. Не має громада страдати від цього всього. Хто заважав всі ці 11 років працювати. Я не хочу цієї депресії бачити!

– Ви не боїтесь за рік опинитись на місці тих, кого сьогодні називаєте нерадивими господарями?

– Я нічого не боюся. В мене відчуття страху відсутнє.

– Це ж погано!

– Ви помиляєтесь, я живу по Біблії. Людина живе страхами, я не живу страхами. Я буду керуватися здравим смислом і законом божим. Я зерно посіяв і я хочу осінню побачити результат і побачити, який колосок виросте. Я зроблю з Луцького району показовий.

Епілог

Поки Луцька райрада будує плани, в державі ще не вирішили чи існуватимуть далі ці органи місцевого самоврядування. Повноважень у них обмаль, як і джерел наповнення бюджету. Якщо парламентарі не ухвалять змін до Конституції, то доведеться уряду думати, в кого забрати податки: в громади чи в області. Принаймні, такі перспективи децентралізації окреслюють в Міністерстві розвитку громад і територій.

Оксана ПЕТРУК (Центр журналістських розслідувань «Сила правди»)

Коментар
15/06/2021 Вівторок
15.06.2021
14.06.2021
13.06.2021
12.06.2021