Горохівська поетеса презентувала новий вірш

12 Травня 2021, 09:21
2249

Горохівчанка Леся Кос у вірші розповіла про себе і прожиті нею роки.

Вірш Леся Кос опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

А від життя потрібно брати краще,

А від життя потрібно брати все,

Крізь пальці просіваючи пропаще,

Яке із пилом вітер віднесе.

Як не цінують, треба іти далі,

Лишивши осторонь байдужих простаків,

Стрічати нові радощі й печалі,

Місток в минуле в друзочки згорів.

За кілька днів мине понад пів віку,

Душі ж 17-ть, у душі – весна!

Пусте, що іноді сльозяь мої повіки,

Пусте, що часто залишаюся одна.

Одна, проте я справжня й нефальшива,

Ножа у спину – це не по мені,

Я вперта, я ревнива, просто злива

Красивих слів, які збирала по стерні.

Колюча, іронічна, невгамовна,

Настирлива, та всім не по зубах,

Поетка провінційна красномовна,

Яка щодня долає власний страх.

Люблю усе, що втислося у рОках,

Ціную вірність друзів над усе,

Є істина навіть у божевільних кроках,

Є поруч той, хто від біди спасе.

У Бога вірю не як усі люди,

У всіх релігіях відшукую красу,

Не знаю, що на іншім світі буде,

Земному світу власне світло принесу.

Тож п’ять десятків недарма прожито,

Є поруч мама, брат, розумник-син,

А зайве все просіяно крізь сито,

Мої роки – мій мед і мій полин…

«Дуже зворушливо, особливо про мед і полин. Два слова, а ціле життя. Дякую.», – серед числених коментарів до вірша написала Тетяна Грибок.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39