Рідкісні породи дерев культивують лісівники на Горохівщині

На території лісництв, які підпорядковуються державному підприємству «Горохівське лісомисливське господарство», ростуть екзотичні для Волині коркові дерева, а також віковічні дуби, посаджені майже століття тому.

Так, на території Ново-Зборишівського лісництва знаходиться біологічна пам’ятка природи місцевого значення «Ділянка лісу», створена для збереження рідкісного на Волині дерева бархат амурський, відомого ще як коркове дерево. Тут на площі в 1,6 га зростає понад сотня таких екзотичних дерев, - пише ВолиньPost.

Ділянку створили ще у 1972 році, аби зберегти рідкісне дерево. Нині вік екземплярів - близько 62 років, а стовбури мають в обхваті 30-32 см. Насадження неоднорідне, тобто тут є інші види дерев, які «розбавили» коркові дерева. Лісничий Ново-Зборишівського лісництва Микола Романюкрозповів, що висота дерев сягає до 28 метрів, хоча на рідній землі воно може виростати на 30 метрів у висоту та 60 см в об'ємі.

«Дерево походить із Далекого Сходу, там його батьківщина. Росте таке дерево й у Китаї, Кореї, Японії… Воно цінне для промисловості, з нього роблять меблі, а також називають корковим – дерево має дуже товсту кору, а з деревин виготовляють для вина та посуду корки», - розповів лісівник. Окрім того, спеціальні водоносні судини рослини мають яскравий жовтий колір. Тож із нього також добувають спеціальну фарбу, аби забарвлювати тканини. 

Славиться дерево й антисептичними властивостями, а його листя полюбляють їсти олені та інші дикі тварини. До слова, ці листки схожі на листя ясена, але мають специфічний запах.

На «Ділянці лісу» коркове дерево пильно охороняють - тут заборонені всі види рубок, включаючи санітарні, та навіть збір ягід та грибів, аби не порушувати екосистему існування рослин.

Цвіте коркове дерево, аж досягнувши «повноліття» - у 18 років, період цвітіння триває у липні-вересні, а плодоносить у вересні, тож саме в цей осінній місяць прийнято збирати його насіння.

Неподалік, у Горохівському лісництві саме підростає 2 гектари тополі білої, яку посадили 5 років тому. Раніше на цій території була вербова ділянка. Однак після її очищення лісівники вирішили посадити саме цей вид тополь. Саджанці замовляли та привозили аж із Харківської області.

«Це швидкоростуче дерево, вік стиглості – 40-50 років. Ми ці деревця садили черенками у 2013 році, а нині он які вже вони вимахали», - розповідає лісничий Горохівського лісництва Олег Галтман.

Деревця прижилися добре, а у віці двох років лісівники вже брали черенки із цих молоденьких дерев та засаджували ними інші території. Лісівники зауважують, що дерево досить перспективне, адже є сосна стигне після 80 років, дуб – далеко за 100, а це дерево придатне для використання вже у віці 40-50 років.

Трохи далі у Горохівському лісництві – величезні площі древніх дубів, які перебувають під охороною.

«Площа цієї ділянки – 19 га, вона створена для того, аби збирати насіння дуба черешчатого. Ділянку посадили у 1926 році», - розповів Галтман. Ділянка має цікаву історію, адже її посадила польська графиня Лудзіновська, яка мала маєток у села неподалік. Тож ж панянка захотіла мати ще й дубовий ліс. Нині деревам йде вже 92 рік.

«Дуб черешчатий росте дуже повільно, це найцінніше дерево яке у нас є», - зауважив лісівник. Чимало із тутешніх дубів занесли і в книгу реєстру України.

«Сюди приїжджали науковці та дослідники із Києва. Вони понумеровані, адже це спеціальні «генетичні» дерева. Раз на 5 років її приїжджають перевіряти та реєструвати. Цей дуб дає насіння раз на 8-10 років», - провадив Галтман. Тож лісівники збирають насіння дуба, а опісля сіють у розсаднику. Восени молоденькі саджанці їх висаджують чи прикопують на зиму, аби висадити їх навесні.

На цій ділянці також заборонені будь-які види рубок, навіть якщо дерева хворіють необхідно отримати спеціальний дозвіл із Києва.

Окрім того, лісівники ще реалізовують програму «Дерева майбутнього» на проміжній ділянці дуба черешчатого - на площі у 8 га обрали понад 300 найкращих дерев, які також занесли до спеціального реєстру. Дерева не зрубують за жодних умов.

Трохи далі – «генетична» ділянка на 11 га дуба червоного. Лісівник розповідає, що це дерево ще часом називають канадським або польським і його особливість у тому, що він дуже швидко росте. 

«В два чи навіть в 3 рази швидше, ніж черешчатий… Це одна із найбільших ділянок дуба червоного на Волині, це генетичний резерват», - зауважує Галтман. 

«Ектродуцентами у нас вважають такі породи, як дуб червоний, бархат амурський, бук лісовий, який незвичайний для наших лісових умов», - додав директор державного підприємства «Горохівське лісо-мисливське господарство» Володимир Супрун. Саме такі «нехарактерні» види дерев культивують лісівники на Горохівщині. Заклали ще планатації горіха грецького та кедра 1, 5 га окрім того протягом 10 років вводили в культури швидкоростучі дерева як тополю білу, завезену із Харківської області. Однак основний акцент все-таки на традиційних для Горохівщини культурах.

«Від традиційних відхилити не можна, треба вирощувати культури, які у нас садилися віками, вони приживалися. Якщо на площі 100 га ми садили на площі культури. Із них 70% дуба звичайного, ще 30% дуба червоного плюс модрини і сосни», - зауважив Супрун. Однак територію району не оминула болюча для всієї області проблема - ураження верхівковим короїдом. Тож на місці знищених сосен переважно садять дуба червоного, аби певною мірою зупинити поширення шкідників.