Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Берестечко вітало учасників Міжнародного фестивалю «Берегиня». ФОТОРЕПОРТАЖ

10:00 13.08.2018
2452

Із піснею, танцями та франко-слов’янським колоритом відшумів другий день Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» на теренах славнозвісного Берестечка.

У місті козацької слави – Берестечку, яке здавна славиться своїми всесвітньо відомими історичними пам’ятками, є власні й унікальні фестивальні традиції. Із постфестивальних вражень можна стверджувати – святкувати тут уміють. Головна площа міста – святково прикрашена, біля собору та костелу – величезні інформаційні банери, обіч них – виставка виробів вихованців місцевого Будинку дитячої та юнацької творчості. Рух автомобілів перекрито, на усіх в’їздах та виїздах з міста – посилена поліцейська охорона.

Не знаю, як завжди, але у день фестивалю усі дороги Берестечка вели до міського скверу поблизу нещодавно відбудованого Центру історії, культури та національної пам’яті. Міський голова Валентина Залевська розповідає, що коли бралися за ремонт цього закладу – були лише голі стіни, а зараз усередині прекрасний євроремонт, сучасні фойє та зал, гарно обладнані кімнати для артистів. Завдяки співфінансуванню із обласною та районною радою вдалося створити один із найсучасніших закладів культури у районі.

На тоненьких стежинах міського скверу – ніде й яблуку впасти. Тут діють і виставки виробів народних умільців району, і етномайданчики: «Двір (заслуженого працівника культури України, відомого художника. – Ред.) Василя Парахіна», «Рибальське подвір’я» із Холонева, «Пасіка Діда Левка» із Стрільчого, «Козацький курінь» із Вільхівки, Галичанський «Подвірок», виставка «Коло млина» із Бран, де народна майстриня Вікторія Букія навіть учила випікати традиційний горохівський хліб, «У цілительки Дарини та знахарки Федори» із Холонева, «Жабченський родовід» та Перемильський «Господарський двір», на якому навіть косу клепали під музику й танці. А відомі своєю щедрістю та гостинністю господині етномайданчиків ще й не відпускали жодного гостя голодним: і юшку наливали, і варениками з шкварками та іншими смачнючими стравами частували, а хто хотів – міг і по чарці «Медової віагри» перекинути…

Кожен охочий міг взяти участь у майстер-класах із сінопластики (Ганна Бойко-Дергай), плетіння вінків (ансамбль «Василинка» зі Смоляви), лозоплетіння (Наталія Ізай), плетіння із соломи (Іраїда Ковальчук), обробки дерева (Михайло Зіник), гончарства (Михайло Мажора) чи ковальства (Петро Ковальчук).

Дзвони Свято-Троїцького собору сповіщали про початок фестивалю. Попереду через усю площу проходив лірник і сумно наспівував пісні про козацтво та його долю. За ним – представники влади та інтелігенція. Коли хода зупинилася біля сцени, настав час надати слово самій Берегині, яку давні слов’яни вважали хранителькою джерела життя.

Ведучі Валентина Гриб та Богдан Шкорупський сповістили, що на фестивальний день у Берестечко прибули майстри народного мистецтва із Франції, Білорусі, Словаччини, Словенії, 23 областей України та всієї Волині.

Атмосферу фестивалю організатори видовищно-театралізованого дійства «Козацька слава у віках» старалися передати у максимально автентичних традиціях. Зокрема для учасників прологу підбирали відповідний одяг, пісні, які були поширені на Волині ще в давнину. Артисти розповідали, що навіть чоботи чорного кольору доводилося шукати, бо ж «козаки червоних не носили».

Учасників фестивалю щиро вітали Оксана Іонова - начальник відділу регіональної політики управління стратегічного планування та розвитку Міністерства культури України, Олександр Пирожик – перший заступний голови облради, Валерій Дмитрук – начальник управління культури, з питань релігій та національностей ОДА, Любов Рожнова – директор обласного науково методичного центру культури, Тарас Щерблюк – голова райради, Людмила Косюк – в.о. голови РДА, Діна Колесник – начальний відділу культури РДА та Валентина Залевська – міський голова Берестечка.

Основна тема заходу – героїзм козацтва під час битви під Берестечком 1651 року. Тож не обійшлося й без уславленого гетьмана Богдана Хмельницького. Він урочисто пообіцяв козакам та люду:

«Я нині могутній як ніколи, я не пущу орду московську голодну, дику, віроломну в козацьку землю!»

А потому на сцену почали виходити місцеві народні аматорські колективи та гості фестивалю. Першою заспівала народна аматорська капела бандуристок (керівники Марія Стецюк та Тамара Мельник). Усього програма фестивалю складалася аж із 50 номерів, а саме дійство тривало аж до вечора.

Особливо атмосферними видалися виступи закордонних гостей – заслуженого аматорського колективу Республіки Білорусь «Вясковая табала» із Хотислава Брестської області (керівник Галина Хомік), фольклорного колективу «Вишня» із Словаччини (керівник Блажена Шутяк) та Каріни Маловшек – солістки спілки українців у Словенії. А найбільшу хвилю емоцій викликав виступ франко-слов’янського хору із міста Тулузи у Франції (керівник Дебрюй Марі-Сюзан), які українською мовою гучно заспівували: «Реве та стогне Дніпр широкий», а цю мелодію миттю підхопили й горохівчани і їхні голоси злилися воєдино, здавалося, співає все Берестечко!

Оргкомітет фестивалю, до якого входили Волинська облрада та облдержадміністрація, обласний науково-методичний центр культури, управління культури, з питань релігій та національностей ОДА, Горохівська РДА та районна рада, районний відділ культури, Берестечківська міськрада та РНД «Просвіта» кожному учаснику фестивалю «Берегиня» вручав пам’ятний подарунок.

На «Берегині» слово мав і відомий актор та режисер, уродженець Лобачівки, Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Петро Панчук. Він особливо наголосив на значимості народної пісні в житті українців та прочитав присутнім уривок з твору Кобзаря «Чи то недоля, чи неволя».

«Не часто Горохівщина приймає такі масштабні фестивалі, тож готувалися посилено, щоб усе вдалося якнайкраще», - мовить начальник відділу культури Горохівської РДА Діна Колесник.

Усе ж, єдине, що змусило змінити формат дійства – погода. Через раптову зливу святковий концерт перемістився до стін Центру історії, культури та національної пам’яті. Проте й тут позитивний емоцій та вражень не бракувало.

У фіналі дійства Діна Колесник подякувала всім учасникам фестивалю, висловила сподівання, що на наступний рік він знову повернеться у Берестечко та запросила на сцену відомий горохівський колектив, який ще колись створив Почесний громадянин Волині, самодіяльний поет і композитор Степан Кривенький – народний аматорський хор «Хлібодар» - разом із народним аматорський колективом Профспілок України «Освітянка» (керівник Володимир Онищук) та всіма глядачами врочисто заспівати гімн Лесиного краю – невмирущу «Волинь моя». Здавалося, що й стіни відлунювали музикою.

Потому заспівали й трагічну «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле», ще раз нагадавши глядачам про славу й героїзм українського козацтва. А чарівний заспів двох колективів та проникливе соло Ангеліни Грищук із Вільхівки, безумовно, не залишили нікого байдужим.

Словом, відроджений Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня» у козацькому Берестечку вдався на славу. Напевно, тому, що тут, у селах Горохівщини, ще й нині живуть одвічні народні традиції, які так ваблять своєю унікальністю шанувальників українського етномистецтва.








































































21 листопада
Сьогодні
Вчора
19.11.2018
18.11.2018
17.11.2018
16.11.2018
15.11.2018
14.11.2018
-->
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин