Екстра-клас: хто і як виробляє недоторкане молоко у Губині

19 Листопада 2017, 16:30
9759

Чому у ПОСП «Ім. Івана Франка» будують хліви без стін і як доять корів без рук.

… Люди, які працюють у сільському господарстві люблять жартувати, що на фермі є три види бруду: рідкий, твердий і мерзлий. А на губинській фермі є ще і будівельний. Завдяки цьому четвертому виду, трьох традиційних тут скоро залишиться у символічній кількості. Адже у сучасному тваринницькому комплексі, який зводять уже другий рік поспіль, усі  процеси настільки продумані, що тут комфортно і людям, і корівкам.

На території, де живе понад 850 голів худоби, не відчувається характерно запаху гною, лише легкий «силосний бриз».  Саме цей вид корму є основним для губинських корівок, які живуть у новеньких  корівниках … без стін. Таке ноу-хау запровадили для того, щоб не перегрівати тварин. Адже температура тіла у корів настільки висока, що їм комфортно навіть у мороз мінус 20. Таким чином досягають не тільки оптимальної температури, а й хорошої вентиляції. В приміщеннях, де я є тільки дах, худоба ще й не прив’язана. Все для того, аби коровам було комфортно їсти і лежати, за потреби вільно пересуватися у корівнику. При таких умовах утримання корівки будуть і гарно доїтися.

Новенькі  корівники … без стін
Новенькі корівники … без стін

2
Раціон тварин на фермі збалансований та надзвичайно корисний
Раціон тварин на фермі збалансований та надзвичайно корисний

1

 

На фермі нас зустрів Дмитро Самсоненко, заступник директора з питань тваринництва. Перепрошує, за болото на дорозі, і пояснює, що інфраструктуру ще не доробили, але скоро і тут наведуть лад.

1
Заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко
Заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко

Дмитро – стильно одягнений молодий чоловік, з перших хвилин розмови видає свою високу освіченість та широту знань та поглядів.  Він захопливо  відповідає на різноманітні питання, які стосуються підопічних корів, але постійно наголошує: «Ми управляємо не коровами, а людьми».  А хороші фахівці тут і справді на вагу золота, бо мало хто сьогодні хоче працювати в сільському господарстві, а особливо на фермі.

 

«У нас чомусь сформувався такий міф, що бути домогосподаркою краще ніж працювати на фермі. Побутує думка, що робота на землі і з тваринами непрестижна, тому у людей виникає певний психологічний бар’єр. Я на собі це теж відчув, коли моїй дитині в школі було не дуже приємно зізнаватися, що тато працює на фермі», – розповідає Дмитро, який за освітою ветеринар і у свої 32 роки має 13 років трудового стажу у сільському господарстві.

У пошуках гідної роботи чоловік встиг проїхати Україну зі Сходу на Захід. Родом чоловік із Сум, але вже близько 6 років проживає на Західній Україні. Cпочатку працював на Тернопільщині, а зараз зупинився на Волині.

Щодня Дмитро Самсоненко їздить на роботу з Луцька до Губина, але не вважає це проблемою, адже переконаний, що  коли ти любиш свою роботу то якісь три десятки кілометрів не є перепоною. Зізнається, хоча і займає керівну посаду, на фермі доводиться робити усе і майже без вихідних. Насамперед треба вчити працівників, а по-друге, їх не вистачає. 

«Вам ніхто з наших працівників не скаже, що ми з Дмитром щось робимо. Але насправді, ми теж гаруємо без вихідних, просто кожен на своєму місці. Крім фізичної праці в агробізнесі дуже потрібні «мізки». Наприклад, ми уже довгий час не можемо знайти керівника з будівництва, хороших інженерів і ще багато спеціальностей. Тож до питання викривленого сприйняття праці в сільському господарстві додаються ще й проблеми вітчизняної освіти», – додає керівник господарства Олег Тарарай.

Щоб бути в курсі сільгосп-ноу-хау, керівниний склад компанії постійно вчиться, у тому числі їздять в бізнес-тури за кордон, звідки привозять передовий досвід, який адаптовують до місцевих реалій.  Губинським фермерам до вподоби американська модель тваринництва, бо кліматичні умови і кормова база дуже схожа до українських умов.

На фермі створено всі умови для комфортного життя корівок
На фермі створено всі умови для комфортного життя корівок

2
Корова з'їдає близько 35-40 кг кормів на добу
Корова з'їдає близько 35-40 кг кормів на добу

 

Забезпечивши повний пансіон для корів, ті віддячують господарям щедрими надоями. Тутешні чорно-рябі тут дають в середньому 27літрів на добу. Є і рекордсменки, які можуть і 50 літрів віддати. Так усі п’ять сотень голів  дійного стада виробляють 22 тонни молока екстра-класу  і вищого сорту.  Забезпечити таку високу якість молока вдалося завдяки інвестиціям у встановлення ультра-сучасного доїльного залу від французького виробника De Laval.

1
Сучасна зала для доїння корів «ДеЛаваль»
Сучасна зала для доїння корів «ДеЛаваль»

Якщо запитати пересічну людину якою вони уявляють доярку, то 9 з 10 українців точно скажуть, що це жіночка у хустинці  з відром, яка вручну доїть корів. Але сучасний оператор машинного доїння, це моторні жінки або чоловіки, які управляють стадом за допомогою комп’ютерної програми і автоматизованих процесів. Наприклад, губинським дояркам вдається за 4 години видоїти 500 корів.


 

Отже, як відбувається процес доїння. Корівки чітко знають потрібний час і самі тричі на день заходять та займають свої місця заходять у залі типу «паралель». Голови вони стромляють у спеціальні «рами», а вим’я довірливо повертають до доїльних апаратів. Дві доярки за допомогою струменя води ретельно вимивають дійки і закріплюють вакуумні апарати. Електронний лічильник автоматично рахує скільки літрів віддасть кожна корова. Коли молоко у вимені закінчується, апарат сам знімається, а доярці залишається тільки обробити дійки спеціальним розчином, який закупорює отвори і не дає інфекціям потрапити в організм тварини. Рами відкриваються і тварини за кілька секунд звільняють місце для наступних. Таким чином доїння відбувається дуже оперативно.

Молоко ж у лічені секунди охолоджується у танкері до температури +4 градуси. З танкера сировину відвантажують у молоковози і транспортують на Радехівський молокозавод. Ніде  у цьому виробничому ланцюжку до молока не торкається людська рука.



 

«Із губинського молока виготовляють ультра пастеризоване молоко під  торговою маркою «Галичина». І хочу спростувати міф про те, що молоко з довгим терміном зберігання є хімічним. Справа у тому, що молоко екстра-класу, яке виготовляємо ми та інші сучасні ферми, завдяки безконтактній технології виробництва має низьку бактеріальну забрудненість, а висока термічна обробка знижує терміни псування. Повірте, з поганого молока ультра пастеризований продукт ніколи не вийде», – пояснює Дмитро Самсоненко.

Самі доярки визнають, що навіть у таких справді європейських умовах працювати непросто, адже на ногах практично по 12 годин на добу. Щоб зменшити навантаження, керівники компанії незабаром зроблять замість двох три зміни на добу, замість теперішньої вахтової практики, коли одна зміна працює два тижні, а тоді її заступає наступна.  До речі, заробітна плата доярки у Губині складає майже 8,5 тисяч гривень, а є спеціалісти, які отримують майже 12 тисяч.

«На жаль маємо проблему із кваліфікованими кадрами. Ми забезпечуємо всі умови для людей і хороші заробітні плати, і проживання, і харчування, і навіть доїзд, але навіть це не дуже допомагає», – зізнається Дмитро.

Зараз керівництво ферми змушене наймати на роботу людей із інших районів, зокрема багато працівників на фермі із Камінь-Каширського району. Адже вони знають, що тут зароблять стільки, як  у  Польщі. Проте, у  будь-який момент, за потреби, вони можуть поїхати додому і вирішити свої нагальні справи, провідати сім’ю. Були випадки, коли працівники з будівельного підрозділу звільнялися і їхали на заробітки в Польщу, але згодом поверталися, коли порахували вигоду роботи на вдома. Місцевим працівникам, які є пайовиками земель господарства, крім зарплати є і безкоштовний силос для власної худоби.

… Сучасніть  підходів до роботи у цій компанії проявляється не тільки в молодій енергії її керівників, не тільки в інноваціях, що впроваджують тут на кожному кроці. Щоб змінити стереотипне ставлення до галузі і знівелювати знецінення професії, у ПОСП імені Іванка Франка вдалися до ребредінгу і розробили логотип «Франко. Агрокомпанія». Адже як корабель назвеш, так ві ні попливе.

1
У офісних приміщеннях теж живуть корівки
У офісних приміщеннях теж живуть корівки

1
Заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко
Заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко

Редакція Район.Горохів вітає губинську компанію, її молоду команду, та всіх працівників сільського господарства Горохівщини з професіним святом. Зичимо, щоб на ваших полях завжди були щедрі врожаї, на фермах – високі надої, а у душі – впененість, що все у вас удасться!

Наталія ГОЛОДЮК,

фото Артура РОМАНЮКА

Коментарі
19 Листопада 2017, 21:49
Як приємно читати такі матеріали! Гордість бере за рідну Горохівщину. Молоді хлопці розвивають господарство, дають роботу людям, не ниють, що все погано, піднімають галузь. молодці так тримати!
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024