Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Михайло Абрамчук
Михайло Абрамчук

Повстанець Михайло Бондарчук не зрадив Україну навіть заради коханої

12:00 23.06.2018
373

«На вигляд це був щуплий, середнього зросту чоловік, гостроносий, із дрібними рисами обличчя, зодягнений у сіру солдатську шинель», – таким повстанська розвідниця Галина Кохановська описує свого очільника Стемида. Зустрілася з ним у лісі під селом Печихвости, аби домовитися про зв’язок та місця квартирування.

Михайло Бондарчук народився в селі Мислині Горохівського району в сім’ї священика і сам навчався у семінарії. Та дороги хлопця не простелилися в духовну сферу, пише «Волинь-нова».

У 1940-му його (на той час уже члена ОУН) разом із братом Валерієм заарештували на Львівщині енкаведисти за нелегальний перехід радянсько-німецького кордону. Натиснули і завербували Михайла, який отримав псевдо Попович (оцініть чекістський гумор). Але Бондарчук обвів червоних навколо пальця: завдання у Польщі не виконував і перейшов у підпілля. Після початку німецько-радянської війни Михайло служив у допоміжній поліції, а потім учителював у Горохові. Коли стала формуватися УПА, він іде до повстанців. Діяв під псевдо Дем’ян, Омелян, Стемид, Усатовський, Устим, 1625.

З 1942 року він провідник військового надрайону Горохів–Володимир УПА, з грудня 1944-го очолив Луцький окружний провід ОУН (б). У жовтні 1945-го Стемида нагородили Бронзовим хрестом заслуги. Енкаведисти через свою агентку Святославу, яка раніше очолювала жіночу ланку Луцького окружкому ОУН (б) і мала близькі стосунки з Михайлом, пропонували йому вийти з повинною, але той не погодився. НКВД ще не раз намагався компрометувати повстанського командира, граючи на тому, що свого часу Попович був завербований і про це, певно, було відомо його соратникам.

Проте найкращим запереченням усіх підозр було відзначення Стемида у 1948 році ще однією нагородою – Срібним хрестом бойової заслуги. Він мав довіру найвищих провідників. У листі до останнього командира УПА Василя Кука очільник УПА–Північ Іван Литвинчук писав: «Зі мною можна буде контактуватись через Бурого – зі Сокальщини. Зв’язок до нього від мене буде держати друг Стемид».
Загинув Михайло Бондарчук 23 червня 1949 року у бою з оперативно-військовою групою МДБ у лісі біля села Баїв Луцького району (за іншою версією – в селі Олізарів Горохівського району). Посмертно йому присвоєно звання поручник-політвиховник.

Тарас СТЕПАНЮК

24 вересня
Сьогодні
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
20.09.2018
19.09.2018
18.09.2018
17.09.2018
16.09.2018
15.09.2018
14.09.2018
13.09.2018
-->
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин