Голова районної ради Тарас Щерблюк: «Двері мого кабінету відкриті для кожного»

04 Вересня 2018, 19:00

8794 Джерело: фото прес-служби Волинського осередку АПУ

Голова Горохівської районної ради Тарас Щерблюк

Чим живе Горохівський район, які проблеми має, та які перспективи для його розвитку з’являються у період реформ та змін. На ці та інші актуальні і водночас непрості питання відповідає голова Горохівської районної ради Тарас Щерблюк.

Тарасе Васильовичу, що сьогодні робиться для того, щоб Горохівщина впевнено стояла на ногах?

— Найперше, хочу зазначити, що є два керівні органи нашого району: районна рада та районна державна адміністрація. У них різні функції та різні повноваження, але єдина мета – забезпечення добробуту регіону. Райрада, перш за все, забезпечує проведення сесійних засідань, на яких розглядаються та вирішуються життєво важливі питання для розвитку району, контролює бюджетні кошти, заслуховує звіти про використання ресурсів.

Також налагодили співпрацю з платниками податків, в чому досягаємо успіхів. Працюємо по принципу: «Бізнесу не заважати – бізнес любить тишу». Наведу приклад. От у минулому році відновив роботу Горохівський цукровий завод, що у селищі Мар’янівка, який успішно працює і створив робочі місця для 450 осіб. Після успішно проведених переговорів, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб. – Авт.) від заробітної плати сплачує до районного бюджету, хоча підприємство зареєстроване в Рівненській області. Найбільшою проблемою при цьому є стан дороги Берестечко-Горохів, яка нищиться машинами, що перевозять цукровий буряк. Так як на ремонт даної дороги в районному і обласному бюджеті немає коштів, вирішили з власником цукрового заводу провести ямковий ремонт у Берестечку та у селі Зелене коштами заводу.

Під час 25-ї сесії райради

Неодноразово жителі сіл перекривали дороги в сезон збору врожаю і не дозволяли проїзд вантажного транспорту. Але ж підприємство, яке орендує землю, сплачує податки, повинне забрати врожай з поля. В усіх випадках ми досягали компромісу: виділяли кошти з районного бюджету і сільськогосподарські підприємства надавали співфінансування на проведення ремонту доріг.

У Горохові успішно працює ливарний завод, де заробітні плати не набагато нижчі ніж у Польщі. А у Звинячому працює насіннєвий завод та елеваторне підприємство. Словом, у Горохівському районі колосальний потенціал і ми стараємось його успішно використовувати.

Також приймаємо регуляторні акти, якими забезпечуємо надходження коштів до бюджету, а це затвердження різних тарифів на послуги комунальних підприємств, здаємо в оренду приміщення для державних чи приватних установ. Звісно, отримуємо від цього кошти до районного бюджету. Загалом здаємо в оренду 59 об’єктів. У минулому році до районного бюджету за оренду комунального майна надійшли 201 тисяча 546 гривень.

Тримаємо постійний контроль над комунальними закладами – освіти, охорони здоров’я. Одним з пріоритетних напрямків в роботі районної ради є питання ефективного управління та утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району, а їх аж 150. На постійному контролі районної ради перебуває питання роботи комунальних підприємств, а звіти їхніх керівників заслуховуємо на пленарних засіданнях щоквартально. Турбуємося, щоб розвивалася і спортивна галузь у районі.

Губернатор Олександр Савченко, Тарас Щерблюк, Віталій Клемба, Людмила Косюк та голова РДА Юлія Гринчук

Знаємо, що ви до обрання депутатом, а згодом і головою райради, були зайняті у аграрній сфері, отже, ця тема вам близька. Чи наближається зараз АПК району до європейського рівня?

– Ми хочемо, чи не хочемо, але змушені йти до стандартів Європи: як у тваринництві, так і в рослинництві. Тому що конкуренція велика, зараз українські виробники орієнтуються уже на європейські ринки і наш район теж до цього йде. Так у селі Печихвости нещодавно відкрився свинокомплекс, куди завезли генетику з Данії, встановили найсучасніше обладнання від світових брендів і там зараз успішно працюють люди.

Так само підприємство європейського рівня відкрилося на території Губинської Першої сільської ради, де уже є більше 1300 голів ВРХ, куди теж завезено генетику з-за кордону. Розпочали будівництво ферми у селі Мирне на 1600 голів худоби. Тобто, галузь тваринництва розвивається.

Врожайність зернових та олійних культур у районі з кожним роком зростає. Думаю, що з нашим потенціалом можна сміливо вийти не лише на європейські, а й на світові ринки. Головне – не зупинятися, а рухатися вперед!

А як щодо малого аграрного бізнесу?

– Мій пріоритет як керівника – перш за все, підтримка малого та середнього бізнесу. Великі бізнесмени уже впевнено стоять на ногах, усе знають і вміють працювати. А от як бути людям на селі, малим фермерським господарствам? Вони часто займаються не тим чим потрібно і зараз важливо спрямувати їхню діяльність у правильне русло. Вони, наприклад, вирощують невеликі площі зерна, отже, і рентабельність нижча.

У нас в районі успішно розвивається садівництво та ягідництво. Торік районна рада допомогла створити громадську організацію «Асоціація Горохів Сад», яка об’єднує майже 50 фермерів-садівників та одноосібників району. Це якраз і є та галузь, у якій вигідно працювати і є потенціал для розвитку. Особисто я підтримуватиму цю асоціацію, адже до наступного сезону її голова Роман Юхимчук хоче побудувати у Миркові холодильну камеру шокової заморозки. Якщо це вдасться – можна реалізовувати ягоду за кордон, тоді і люди зароблять і податки у бюджет надходитимуть. В подальшому я всіляко буду підтримувати розвиток ягідництва та садівництва в районі.

На першій у районі конференції садівників і ягідників. Фото Ігоря Гуковського

Уже працюємо над тим, щоб ягоду реалізовувати за кордоном, можливо, вдасться налагодити співпрацю з фінляндським бізнесменом Пеккою Коевісто. Внутрішній ринок досить важкий і менш прибутковий. Коли нарешті зробимо заморозку та фасувальне обладнання, тоді зможуть і люди нормально грошей заробити, і податки у бюджет надходитимуть. Це моє завдання на наступних два роки.

Тарас Щерблюк разом з головою ГО «Асоціація Горохів Сад» Романом Юхимчуком та головою «ФГ Підбереззя Сад» Сергієм Петровським

Болючим питанням району наразі є децентралізація, адже він один з небагатьох на Волині, де ще не створено жодної ОТГ. Ви згадували про це під час звіту за 2017 рік на 25-й сесії райради. Яким на вашу думку, є оптимальний варіант об’єднання громад у районі?

— В Україні вже третій рік триває процес децентралізації. Децентралізація на території нашого району проходить важко. На це є декілька причин. Одна із них це те, що створення об’єднаних територіальних громад переважно не має підтримки з боку широких верств населення, адже люди не розуміють сам процес децентралізації. Кожен на своїй території хоче мати і школу, і дитячий садок, і той чи інший медичний заклад, хтось боїться втратити робочі місця.

Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» повноваження щодо створення ОТГ не покладені на районні ради. Однак, районна рада не стоїть осторонь цього процесу, розуміючи, що він неминучий. Я особисто неодноразово розглядав питання про об’єднання ОТГ на засіданнях Координаційної ради з питань місцевого самоврядування за участю сільських, селищних, міських голів рад району, проводив зустрічі по вивченню досвіду вже об’єднаних громад інших районів нашої області.

Ми організовували та брали участь у зборах та сходах громадян, де обговорювали перспективи та проблеми створення ОТГ. А нещодавно із Звиняченським сільським головою Тетяною Панасюк побували на Міжнародному форумі «Перспективи розвитку сільських територій ОТГ» , що відбувся у Матеївецькій ОТГ на Івано-Франківщині. Там побачили: мала громада, що не має на своїй території розвиненої інфраструктури, виробництва, не має надходжень, не зможе існувати.

Тарас Щерблюк, Тетяна Панасюк та голови громад із різних областей України

А тому, на мою думку, чим більша громада, тим вона потужніша і платоспроможніша. Держава також здійснюватиме більшу фінансову підтримку у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади. А значить, зникне потреба у закритті шкіл чи дитсадочків, громада буде розвиватися.

Хоча вже прийняли перспективний план, яким визначена кількість громад в районі, але ми повинні самі вирішити й домовитися, як нам жити далі. Якщо цього не зробити сьогодні на місцях, за нас це зроблять інші. Поки що ж у мешканців району є вибір. Пропозицій може бути безліч, і їх треба уважно вивчати. Та основне, наголошу, – залишитися надалі в складі цілісного району.

Тарас Щерблюк, голова Всеукраїнської Аграрної ради Андрій Дикун та депутат Європарламенту Іварі Падар

Як на теренах району проходить медична реформа?

– Медична реформа в районі вже стартувала і розпочалася саме з первинної ланки. Відповідно до законів, рішенням сесії перетворили комунальний заклад у комунальне некомерційне підприємство «Районний центр ПМСД». Проводимо роботу щодо підписання декларацій між пацієнтами та сімейними лікарями. У жовтні укладемо угоду з Національною службою здоров’я України щодо фінансування.

У цьому році за кошти Світового банку на умовах співфінансування з районного бюджету плануємо побудувати 4 амбулаторії у селах Скобелці, Печихвостах, Лобачівці та Журавниках. Планується реконструкція амбулаторій у селищах Сенкевичівці, Мар’янівці та у місті Горохові.

Що стосується вторинної ланки медицини, то на черговій сесії прийняли рішення, якими розпочато процедуру перетворення Горохівської центральної районної лікарні, Берестечківської районної лікарні №2, районної стоматполіклініки у комунальні некомерційні підприємства.

Тарас Щерблюк звітує про діяльність у 2017 році

Нещодавно у Берестечку успішно відбувся Міжнародний фестиваль «Берегиня». Чи правдивим є твердження, що культура у нашій державі фінансується по залишковому принципу?

– Скажу зі свого досвіду. Я бував і в Німеччині, і в Польщі і мав можливість спостерігати, як у них працює культура. Там вона існує на добровільних засадах. У нас, порівняно, культура розвинена непогано, є добре налагоджена система клубних закладів, бібліотек. Проте ще залишається багато пережитків минулого, так званих рудиментів, що стримують гармонійний розвиток цієї галузі.

Реконструюємо РНД «Просвіта», на Покрову будемо відкривати оновлений районний ЗD-кінотеатр «Волинь». Районна рада завжди старається чимось допомогти.

Тарас Щерблюк і методист РНД «Просвіта» Надія Пасічнюк

У вас часто дзвонить телефон. Чи багато дзвінків щодня отримуєте?

– Телефонують постійно. У мене нема днів прийому громадян. Я щодня на роботі і двері мого кабінету відкриті для кожного. Не завжди вдається допомогти, звертаються до мене і хворі люди, зокрема й онкохворі.

Неодноразово просто доводиться зі своєї кишені дати людині допомогу, щоб не тішити її надією на те, що кошти виділять з бюджету. Якщо у людини безвихідь і вона вже не знає куди іти, то часто приходить і сюди. Хіба тут можна залишатися байдужим?

Вам доводиться чути критику? Як реагуєте?

– Звичайно, критикують. Спочатку я реагував болісно, а зараз я її розумію, стараюся зробити певні висновки. Сприймаю цілком нормально.

Чи має голова районної ради Тарас Щерблюк власне життєве кредо?

– Мене цікавить розвиток нашої громади. Я не ставив собі ціль бути головою райради. Але зараз зовсім не шкодую, що вступив на цю посаду. Я тут розвиваюся. Навіть якщо сам не можу комусь допомогти, усе одно намагаюся знайти вихід, щось підказати. Кредо – це, перш за все, порядність, сприяння та допомога. Так живу і працюю.