За любов до Кобзаревого слова Вікторія Пивовар отримала стипендію Президента

04 Лютого 2018, 10:00
1603 Джерело: фото з архіву Вікторії Пивовар

«Для мене важливо щоразу по-новому відкривати для себе постать Тараса Шевченка, переосмислювати почуття, які він вкладав у свої літературні та мистецькі твори» - починає свою розповідь Вікторія Пивовар, талановита студентка Луцького педагогічного коледжу.

Справді, її любов до Кобзаря, його невмирущих слів виявилася у глибокому розумінні життя і творчості українського генія. Це і допомогло дівчині торік стати абсолютним переможцем VII Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка серед учнів вищих навчальних закладів І-ІІ ступенів акредитації.

Вікторія – вихованка Ощівської ЗОШ І-ІІ ступеня Горохівського району. У школі дівчина брала активну участь у громадському житті, примножувала славу рідного навчального закладу на районних олімпіадах та конкурсах. Уявіть собі: ще будучи у сьомому класі, Вікторія зайняла перше місце на районній олімпіаді з англійської мови серед восьмикласників! Згодом дівчина знову ставала призером інтелектуальних змагань із біології, хімії, фізики, зарубіжної літератури та, звичайно, її улюбленої англійської. Саме така любов до вивчення іноземних мов і спонукала Вікторію Пивовар після закінчення дев’ятирічки вступити до Луцького педагогічного коледжу.

«Торік кількох людей з моєї групи наш викладач української літератури, мудрий та шанований на Волині педагог, письменниця, Заслужений учитель України Ніна Литвинюк-Горик обрала для участі в обласному етапі конкурсу імені Тараса Шевченка. Вирішила спробувати свої сили і… перемогла» - згадує Вікторія Пивовар.

А за перемогою в області йшов усеукраїнський етап конкурсу, який проводився по регіонах і на Волині відбувся у Княгининівській спеціалізованій школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» Волинської обласної ради. І на цьому фінальному етапі конкурсу лаври переможців знову дісталися талановитій горохівчанці!

Нагороджували Вікторію Пивовар на Чернечій горі у Каневі, на місці, де Тарас Шевченко знайшов останній спочинок. Відзнаки їй, як абсолютному переможцю, вручив державний секретар Міністерства освіти і науки України Павло Полянський, щиро побажавши волинянці нових успіхів у царині шевченкознавства.

«Перебування на Чернечій горі в Каневі дозволило відчути дух Кобзаря, яким був переповнений увесь навколишній простір. Я прислухалася до шуму Дніпра і неголосного шелесту дерев, сподіваючись усім єством відчути присутність великого поета. Такі моменти дозволяють повірити у незнищенну силу слова, наповнюють серце любов’ю і прагненням розвиватися духовно та інтелектуально, дотримуючись настанов Тараса Шевченка і вшановуючи його вічну пам’ять» – згадує миті нагородження Вікторія Пивовар.

А згодом перемога у конкурсі доповнилася для талановитої горохівчанки ще одним досягненням – відповідно до Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 8 грудня 2017 року їй було призначено стипендію Глави держави.

Вікторія Пивовар цьогоріч вкотре довела, що гідна високого звання Президентського стипендіата, адже в обласному етапі конкурсу імені Тараса Шевченка зайняла почесне друге місце, представлятиме нашу область на Всеукраїнському етапі цього конкурсу. Також дівчина є зразковою студенткою Луцького педагогічного коледжу: активно бере участь у громадському житті, виконує обов’язки старости групи, є постійним учасником конференцій, конкурсів та змагань.

«За свої досягнення хочу подякувати найперше Ніні Петрівні Горик, що завжди цінує мене як здібну студентку, а також моїм батькам, друзям, викладачам» – додає Вікторія.

До слова, творчість Тараса Шевченка – не єдине захоплення юної горохівчанки. Любить вона також і творчість волинських письменників, а її відгук на книгу Івана Корсака «На розстанях долі» опублікували найпрестижніші книжкові каталоги України. У рецензії, що має назву «На розстанях грізного часу» Вікторія Пивовар глибоко аналізує історичне полотно роману, торкається усіх його сюжетних ліній, переживає долю героїв твору нарівні з автором.

«Його плоть розривали зубами на частинки, об душу точили гострі кігті. Ставили на коліна, топили в болоті неосвіченості і спалювали, мов суху деревину. В українського народу не було багато опцій, але всі вони зводилися до однієї мети – збереження національної незалежності і самосвідомості» - пише Вікторія Пивовар на початку рецензії, а в кінці робить висновок, що нам, українцям, слід «зберігати історичну пам’ять, шанувати минувшину та прославляти національних героїв».

Роман НОВОСАД.


 

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024