«Треба закачувати рукави і братися до роботи», – Мар'янівський селищний голова Микола Климчук. ІНТЕРВ'Ю

Вже цієї неділі жителі Мар’янівки, Цегова, Борочич, Широкого, Бранів, Борисковичів, Довгова, Ржищева і Бужан на Горохівщині обиратимуть голову новоствореної Мар'янівської ОТГ.

Всіх турбує, якою буде громада, у яких напрямках буде розвиватись, як будуть розподіляти кошти між селами, аби ніхто не був обділений, та як вирішуватимуть «сміттєвий колапс». Про це Район.Горохів запитав у кандидата на посаду голови Мар'янівської ОТГ Миколи Климчука, який зараз є головою Мар'янівської селищної ради. Він був одним з перших, хто відстояв право на життя Мар'янівської громади.

Читайте також: У  Мар’янівці підтримали створення об’єднаної громади

– Миколо Богдановичу, ви точно знаєте, які є нагальні проблеми і що турбує мешканців. З чого має почати свою роботу новообраний голова ОТГ?

– Безперечно, з формування команди, яка допоможе в подальшій роботі. Формування команди бачу так: звичайно, треба буде набирати нових людей, тому що будуть створювати відділи, але пріоритет будуть надавати тим людям, які вже працюють і мають досвід. Тому що при такій важкій роботі брати людей, які не мають практики, вважаю недоцільним.

– Тобто ставку робите на досвідчених?

– Так, бо досвід – це дуже важливо у всіх галузях, а не тільки у розвитку місцевого самоврядування.

– То що зараз на часі? Які проблеми треба вирішити на території новоствореної громади?

– Найбільша проблема людей – це стан системи охорони здоров’я. Побувавши у всіх віддалених селах, я побачив, що люди не мають змоги отримати якісне обслуговування лікарями. Треба відновлювати ФАПи. Також актуальне зараз питання освіти і стан екології. Ось такі три пріоритетні напрямки.

– Стан екології – це ви маєте на увазі «сміттєве питання»? Як відомо, жителі Горохівщини не захотіли, аби побудували сміттєзвалище на території Цегівської сільради.

– Саме так. Адже «сміттєвий колапс» стався не тільки у Мар'янівці, а й інших населених пунктах Горохівщини. Тому що немає допомоги від держави, немає сміттєпереробного заводу, а сміття продукується у великій кількості і з цим треба негайно щось робити. Бо сміття, яке викидають будь-де, негативно впливає на здоров'я людей – викликає онкозахворювання і не тільки.  Забруднює навколишнє середовище, зокрема водоносні горизонти. Знаю, що є багато випадків  по Україні, коли питна вода стає розкішшю. А це наслідок забруднення екології.

– Як ви бачите вирішення цієї ситуації у Мар'янівській громаді? Можливо, знову будуть переговори з громадянами щодо будівництва сміттєзвалища?

– Переконувати людей вже ніхто не збирається, бо вони самі готові до цього – бачать і розуміють, що далі так продовжуватись не може. Така ситуація зі сміттям не тільки в наших чотирьох сільських радах, а й по всій Україні.

Треба знайти місце для сміттєзвалища і підтримку держави, бо це дороговартісний проект. Він потребує коштів, які навіть у чотирьох сільських радах разом взятих на сьогодні відсутні. А при створенні ОТГ відкриваються нові перспективи, тож треба буде закачувати рукави і працювати в тому напрямку, не покладаючи сил.

Є підтримка від людей і співпраця з районним керівництвом – поспілкувавшись із ним, маємо вже деякі напрацювання з вибору земельної ділянки. Ніхто не буде бігти перед поїздом. Це, звичайно, буде тільки у форматі громадських обговорень. Повністю погодити всі нюанси з людьми, аби не виникало питань, які ми мали раніше.

– Якою, на вашу думку, має бути Стратегія розвитку Мар'янівської громади?

– Стратегія розвитку розробляється, на мою думку, також у форматі громадських слухань. Тому що треба зустрітися зі всіма людьми в кожному населеному пункті, вислухати всі їхні проблеми і пропозиції. І вже на основі тих всіх обговорень визначити пріоритетні напрямки розвитку громади. Тому що сісти в кабінеті і написати, що думає одна людина, неправильно. Це мусить бути вислухана, вивчена думка людей. Оце і є стратегія розвитку.

Читайте також: Тарас Щерблюк: «Стратегія розвитку Мар’янівської ОТГ – це хороші напрацювання і нові можливості»

– За якими принципами ви збираєтеся у разі обрання головою розподіляти такі кошти, як-от, інфраструктурні субвенції, між населеними пунктами, аби всі були задоволені і не обділені?

– Інфраструктурна субвенція виділяється на одиницю сільського жителя і на площу землі сільськогосподарського призначення. Там є спеціальна формула розрахунку. Мар'янівка не відноситься до населеного пункту, який називається село, бо це селище. Воно відноситься до міського типу населення. Тобто інфраструктурна субвенція в своїй навіть стовідсотковій більшості буде виділятися на жителів навколишніх сіл, а не на жителів селища Мар'янівка.

Я на зборах пояснював людям, що це таке і з чим його їсти, але ж є інший момент. Мар'янівка є центром об'єднаної громади, тож з тих самих грошей тут також потрібно буде розвивати інфраструктуру. Наприклад, привезти сюди штат, який складається з не менше тридцяти п’яти чоловік, створити їм належні умови праці, виділити приміщення, забезпечити їх найпростішою технікою і всім необхідним.

На зборах, коли ми зустрічалися з людьми, то таке питання також ставили. Безперечно, робота буде полягати в спілкуванні з депутатським складом. Я думаю, що села, які мають увійти до Мар'янівської об'єднаної громади, все-таки будуть отримувати фінансування в більшому розмірі. І там, де є проблемні питання, їх потрібно вирішувати в першу чергу, не враховуючи нічиїх амбіцій і особистих переконань. 

– З якими підприємцями чи установами буде співпрацювати, на вашу думку, Мар'янівська громада, аби залучити додаткові кошти та отримати підтримку?

– Співпраця з тими промисловими підприємствами і аграріями, які знаходяться на території селищної ради, вже є. Але щодо залучення інвестицій від інших підприємств… я би по-іншому сказав. Тут робота буде більше полягати у напрямку державних фондів регіонального розвитку, фондів соціального розвитку і написанні різних проектів під державні програми чи гранти. Також відкриваються можливості залучення іноземного капіталу – співпраця з поляками, білорусами. Це все нове для нас, тому що ми тільки формуємося.

Треба буде знайти відповідальну людину, яка буде працювати тільки в одному напрямку: досліджувати, їздити на різні конференції, вивчати можливості і реальні шанси, де інші громади вже працювали і досягли успіху. Не треба писати сто проектів, щоб потім ні в одному не перемогти. Можна написати п'ять і перемогти в усіх. До цього питання однозначно треба підходити дуже виважено і чітко. Я думаю, що нам це вдасться, бо є люди, які дійсно хочуть працювати і розуміються в цьому. І звичайно ж, є ще у нас така організація, як Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, який повністю обіцяє супровід, підтримку і має величезний досвід. Треба тільки не лінуватися і рухатись уперед.

– Якою ви бачите Мар'янівську ОТГ у майбутньому? До якого ідеалу громади ви прагнете?

– Щоб побачити реальний результат, потрібно щонайменше років три. Будемо втілювати в життя всі хороші задуми і намагатися закласти міцний фундамент для розвитку громади у майбутньому.

Читайте також: Децентралізація в дії: на Горохівщині таки вдасться створити першу ОТГ

Світлана КИРИЛОВА