«Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа

Другий етап медичної реформи, який стартував в Україні 1 квітня 2020 року, змусив чимало лікарень впроваджувати низку змін – подекуди неприємних та непопулярних. Торкнулися вони й Горохівської центральної районної лікарні.

В медзакладі довелося скоротити кількість ліжко-місць, реорганізувати деякі відділення, звільнити когось із працівників, а комусь залишити пів ставки, розуміючи, що самим доведеться шукати ресурси на заробітну плату.

Попри те, що одних працівників довелося звільнити, інших – не вистачає.

З початку року у Горохові перестав функціонувати й пункт збору крові. Залишився лише пункт зберігання. Якщо потрібно зробити масовий забір, на місце виїжджає спеціальна бригада. 

Читайте також: Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО

Натомість продовжують функціонувати реанімаційне, інфекційне, пологове, терапевтичне, неврологічне, педіатричне відділення, стоматологія... 

У кожному відділенні є пральна машина, аби медики не несли робочого одягу додому. Окремо функціонує цілий пральний блок, де перуть постільну білизну.

Аби приєднатися до реформи, лікувальний заклад виконав низку вимог Національної служби здоров’я України. Зокрема, закупили комп’ютери, інформаційну систему, приєдналися до електронного документообігу. Придбали нове обладнання, створили кілька додаткових робочих місць, а персонал постійно проходиться навчання.

Головний лікар медичного закладу Валерій Коба зітхає, реформування лише на перший погляд відбувається просто. Та коли в колективі є працівники пенсійного віку, процес йде дещо повільніше. Потрібен час, аби вивчити кожен процес.

Грошей, які НСЗУ платить Горохівській ЦРЛ за пролікованих пацієнтів, не вистачає. Головний лікар зізнається, аби не підтримка місцевого бюджету та громад, лікарні було б скрутно. Загальний обсяг видатків на 2020 рік становить понад 43,9 мільйона гривень. З них лише 28,7 мільйона – кошти НСЗУ. Ще 5 мільйонів – медична субвенція. Решта ж – фінансування місцевого бюджету, громад…

Насправді зміни в тутешній лікарні почалися ще задовго до медичної реформи. Осучаснювати заклад стали близько п’яти років тому. Наразі майже у всіх відданнях зроблений євроремонт, стоять сучасні меблі, є чимало нової апаратури.

Читайте також: Без стоматологів, але з паліативною допомогою. Як працює Турійська лікарня в умовах медреформи

У деяких відділеннях обладнані кімнати реабілітації та ігрові зони для дітей.

Серед найближчих планів – реконструювати теплотрасу, оздоби зовнішній фасад приміщення. Планують облаштувати кімнату для комп’ютерного томографа. Наразі в лікарні шукають фінансування, аби реалізувати все це.

Справжньою проблемою, каже Валерій Коба, є відсутність комп’ютерного томографа. Зношеність апаратів УЗД, відсутній концентратор кисню, потужністю на виході 4,8 атмосфери для роботи інгаляційного апарата – також серед переліку питань, які потребують якнайшвидшого вирішення.

Борються, аби медикам доплачували за роботу з хворими на коронавірус пацієнтами

Горохівська ЦРЛ не ходить до переліку опорних лікарень, які працюють з хворих на коронавірус. Відповідно, працівникам не передбачені доплати за роботу з інфікованими пацієнтами. Через це, каже Валерій Коба, серед персоналу наростає хвиля обурення.  

«У квітні в нас був договір з НСЗУ на доплату працівникам, які працювали з хворими на COVID-19. Проте на наступні місяці – травень, червень, липень, не можемо добитися, аби Нацслужба здоров’я уклала помісячну угоду для сплати тієї компенсації, яку на рівні країні отримують інші медики. За квітень ми отримали 300 тисяч гривень. За решту місяців сума компенсації «зависає», а це близько мільйона гривень! Зверталися в Управління охорони здоров’я, проте це не дало результату. Згідно з протоколом, після отримання результатів ПЛР тесту ми повинні відправляти пацієнтів в опорні лікарні для подальшого лікування. Але ж ті дні, поки хворі чекають результату, з ними працює наш персонал. Вони також в групі ризику»,  – каже Валерій Коба.

Лікарня уклала договори з НСЗУ на вісім пакетів послуг за Програмами медичних гарантій. Зокрема, це: амбулаторна вторинна спеціалізована та третинна допомога дітям, включаючи медичну реабілітацію та хірургічну допомогу; хірургічні операції в стаціонарі; стаціонарну допомогу без хірургічних втручань; медичну допомогу при пологах; психіатричну, стаціонарну та мобільну паліативну допомогу.

Головний лікар розповідає, у квітні в місцеву лікарню госпіталізували лише одного пацієнта, в якого підтвердили коронавірус. Натомість від нього інфікувалися семеро медиків. А з кожним місяцем, каже, до інфекційного відділення надходить все більше хворих із підозрою на вірус.

Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи

Шукаючи шляхи вирішення цієї ситуацію, в лікарні підписали пакет документів та передали їх нардепу, аби  він підняв питання доплати на державному рівні.

Місцева влада фінансово підтримує лікарню

Горохівську райлікарню суттєво підтримує влада та об’єднані територіальні громади, спонсори. Протягом січня-червня 2020 року з місцевого бюджету до медичного закладу надійшло понад чотири мільйони гривень. За них купили дихальну апаратуру, концентратори, лінійний датчик та чимало іншого обладнання.

«Місцеве самоврядування допомагає з покращенням матеріально-технічної бази. Бізнес передає засоби захисту для медиків. Працівники повністю захищені. У нас 59 працівників із приймального, реанімаційного та інфекційного відділень контактують із хворими на коронавірус. Але методом ІФА обстежуємо абсолютно всіх медичних співробітників, їх у нас 171», – розповідає лікар.

Раніше горохівських медиків тестували в Луцькій центральній районній лікарні. Проте незабаром ІФА тестування можна буде зробити на місці. В лікарню придбали аналізатора, поставку якого очікують найближчим часом.

Тут є сім апаратів штучно вентиляції легень, кисневі концентратори. Єдине, з чим у медзакладу проблема, штатне забезпечення лікарів.

Читайте також: Як медреформа змінила Шацьку районну лікарню. РЕПОРТАЖ

Цьогоріч прийшов на роботу молодий анестезіолог. Медзаклад навіть був змушений просити, аби спеціаліста допустили до роботи дещо раніше обумовленого терміну. Також взяли двох педіатринь. Валерій Коба пояснює, приймаючи на роботу спеціалісток, спрацював, так би мовити, на випередження: якщо одна піде в декретну відпустку – інша залишиться на роботі.

«Основна проблема – ургенція дітей, особливо до року. В нас була одна лікарка, яка виконувала функції неонатолога, і дитячого інфекціоніста, й дитяче відділення обслуговувала. Я вже іноді й ховався від неї (сміється – авт.). Амбулаторія та ПМСД не хочуть обслуговувати лікарню. Вони собі набрали потрібну кількість пацієнтів для роботи, й НСЗУ фінансує їх. Цих грошей їм вистачає на всі потреби, тож працювати ще й на лікарню медики «первинки» не хочуть», -–каже Коба.

Народжувати приїжджають зі Львівщини

Наразі Горохівська ЦРЛ розрахована на 157 ліжок. Раніше було понад двісті. Через реформу та оптимізацію кількість довелося скоротити. Проте, враховуючи епідемічну ситуацію, місць, каже Валерій Коба, вистачає.

«Через карантин надання певної медичної допомоги довелося обмежити. Проте ургентна та пологова продовжують працювати. Цьогоріч прийняли пологів навіть більше, аніж минулого року. Багато вагітних із Радехівського району Львівщини їдуть народжувати саме до нас, ще більше приїздить на лікування», – з гордістю відзначає головний лікар.

Марія МАРТИНЮК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ