Пластун із Берестечка став організатором ОУН на Берестейщині

23 Жовтня 2021, 10:00
Могила Антіна Хмарука на Ольшанському кладовищі в Празі 2436
Могила Антіна Хмарука на Ольшанському кладовищі в Празі

Уродженець Берестечка Антін Хмарук – вихованець ПЛАСТу та організатор ОУН на Берестейщині. 

Його історію можна дізнатися із дослідження голови Крайової пластової ради «Пласту - НСОУ» Юрія Юзича у виданні Історична Правда

Антін Хмарук, син Арсена й Марії, народився 12 серпня 1912 року у містечку Берестечко Горохівського повіту. Біля того самого, де відбулась відома битва Богдана Хмельницького. Православний. Дитинство провів у рідному містечку, де заправляв московський піп-чорносетенець із «Союза русскава народа».

Визвольна революція і війна 1917-1921 років зробила свою справу. У 1925 році із Берестечка поїхали вчитись до української гімназії у Прагу одразу восьмеро дітей. Антін був явним лідером у групі своїх односельчан, наприклад, давав рекомендації такого характеру: «не вживай того чи іншого слова, яке було вдома нормальним»

Григорій Такаченко згадував ще одну настанову від Хмарука: « …«прочитав» мені лекцію, щоб я не займався лівизною».

Читайте також: Берестечко або мандрівка у минуле

Група учнів української гімназії в Празі (1930), уродженців Берестечка (із супроводжуючою особою – стоїть в центрі). Крайнім праворуч стоїть Антін Хмарук. Стоять зліва: Петро Корнійчук, Михайло Ліщукевич. Сидять Ніна Корнійчук, сестри Маруся і Аполінарія Воронєцькі. Сидять внизу Федір Черпяхівський і Грицько Ткаченко
Група учнів української гімназії в Празі (1930), уродженців Берестечка (із супроводжуючою особою – стоїть в центрі). Крайнім праворуч стоїть Антін Хмарук. Стоять зліва: Петро Корнійчук, Михайло Ліщукевич. Сидять Ніна Корнійчук, сестри Маруся і Аполінарія Воронєцькі. Сидять внизу Федір Черпяхівський і Грицько Ткаченко

У 1927 році вступив до Пласту, виростав в гуртку «Беркут» 3-го куреня імені Богдана Хмельницького під псевдом «Берест». Пластову присягу склав у 1929 році на Закарпатті, успішно пройшовши перед цим першу пластову пробу. 

Після присяги одразу склав і другу пробу, осягнувши ступінь пластуна-розвідувача. Став заступником курінного свого юнацького куреня. Склав вмілості «Куховарення», «Перша поміч», «Ґігієна», «Догляд за хворими», «Табірництво» і «Переплетництво».

Пластова присяга і анкета Антона Хмарука з чеського архіву. Джерело: BADATELNA.EU
Пластова присяга і анкета Антона Хмарука з чеського архіву. Джерело: BADATELNA.EU

Мав повний пластовий однострій із недешевим і сьогодні скаутським капелюхом включно. У 1930 році представляв свій курінь на загальному з'їздї СУПЕ (Союзу українських пластунів-емігрантів). Навчався в одному класі і разом пластував із майбутнім легендарним лідером українських політв'язнів Михайлом Сорокою «Беркутом».

Читайте також: Патріарх політв’язнів: біографія Михайла Сороки, який відсидів 35 років

Влітку 1932 року закінчив гімназію, залишив юнацьке пластування і поїхав на Берестейщину організовувати підпілля ОУН. Діяв за завданнями ще одного пластового вихованця – Миколи Скоп'юка із Луцька (Берестейщина в ОУН організаційно була зав'язана на Луцьк). Був також організатором ОУН в рідному Берестечку – створивши один із перших осередків Організації в Горохівському повіті.

Два роки підпілля в особливо тяжких умовах волинських, часто русифікованих, сіл. Під сильним тиском, зокрема поліційним, польської окупаційної адміністрації змушений був знову залишити батьківщину та повернутись до Праги.

Польська поліція фіксувала: 

«Хмарук дня 2 липня 1934 року виїхав з Берестечка до Львова, де замешкав при вулиці Замарстинівській, 41, помешкання 2 у промисловця Брилинського, в якого працював. Дня 3 вересня 1934 року Хмарук виїхав нелегально до Чехо-Словаччини як член крайової екзекутиви ОУН і замешкав у Празі при вулиці Сміхув… зайняв у Празі пост одного з видворених з Чехо-Словаччини членів ОУН, тобто інструктора «Пласту», пройшов там спеціальний вишкільний курс ОУН».

Читайте також: Євген Коновалець перебував у таборі для інтернованих в Луцьку

У грудні 1934 року вступив до куреня старших пластунів імені Івана Богуна. На VI звичайному Загальному З'їзді СУПЕ, разом зі своїм колишнім однокласником Михайлом Сорокою обраний 2 грудня 1934 року членом-заступником Контрольно-ревізійної комісії Пласту в еміграції.

Пластова посвідка Антона Хмарука. Джерело: ЦДАГО
Пластова посвідка Антона Хмарука. Джерело: ЦДАГО

Читайте також: «Що б не трапилося, ми, українці Берестейщини, свою справу продовжуватимемо робити», – Наталка Бабіна

У 1935 і 1937 роках – секретар української громади в Чехословаччині, поруч з Уласом Самчуком та іншими шанованими українцями.

У 1936 році – пресовий референт громади, одним із завдань якого було видання «Інформаційного Листка». Об'їздить українські громади, розкидані по усій Чехії. Так, наприклад, 12 квітня 1936 року «виступив із рефератом» на святі Тараса Шевченка в Ледвицях.

Згідно з хроніками націоналістичного видання «Пробоєм» у 1936 році Хмарук був одним із лідерів Української студентської громади в Празі. Зокрема, виступав основним доповідачем на студентському святі з нагоди річниці Крут. 

А у листопаді того ж року на сходинах Союзу Підкарпатських українських Студентів у Празі із рефератом «Деякі замітки до питання українського націоналізму».

Історія української громади в Чехії. Укладач Микола Галаган, ім
Історія української громади в Чехії. Укладач Микола Галаган, ім

Читайте також: Українці Берестейщини. Минуле і нинішні протести в Білорусі

У травні 1937 року ним сильно зацікавилась польська поліція, яка під грифом «Таємно!» збирала інформацію про «Хмарука і товаришів по всій Галичині і Волині. Прізвище виплило в так званому «Архіві Сеника». Запит був результативним.

Слідче управління в Луцьку Волинської Воєводської команди державної поліції надіслало відповідні характеристики на розшукуваних осіб. Поляки так описували Антіна: «низького зросту, коренастий, брюнет, брови темні, очі бронзові, лице поголене, овальне, ніс середній, рот широкий, клаповухий».

Микола Сидор-Чарторийський у своїх спогадах «Мандри життя: Анабаза» (1973) неодноразово згадує Хмарука як свого громадянського наставника (тепер би сказали – ментора) і друга.

За його ж свідченнями Антін «виїхав до Італії, до Риму, на журналістичні студії». Очевидно у 1937-1938 роках. Згідно з дослідженнями Володимира Ковальчука Хмарук їздив до Італії з метою вступити там на навчання, як це зробили інші активісти ОУН, наприклад, Михайло Колодзінський та Олександр Бандера.

Читайте також: Волинь: районний провідник ОУН Берестеччини з дружиною та друзями

Умови підпільного та еміграційного життя надламали здоров'я юнака. Причину смерті встановити, наразі, не вдалось. Помер 26-літнім визначним діячем ОУН 24 лютого 1939 року у Празі. 

Олег Кандиба згадував, що перед смертю Хмарук побував в Італії та був особисто знайомий із Євгеном Онацьким, який в одному зі своїх листів сумував за втратою побратима.

На похороні Антона Хмарука виступав офіційний представник недавно створеної «Карпатської Січі». Ним був Олександр Блистів «Блист» (вихованець Пласту в Хусті, який через місяць загине від рук мадярів). 

Друзі поховали Антіна Хмарука на Ольшанському кладовищі в столиці Чехії, його могила і досі збереглась. 

Читайте також: Перстень коханої як символ розлуки: історія кохання оунівців з Жидичина

Коментар
07/12/2021 Понеділок
06.12.2021
05.12.2021
04.12.2021