Завод із Берестечка експортує у Прибалтику 20 тонн продукції щомісяця

29 Липня 2019, 13:00
Продукція Берестечківського плодоконсервного заводу 5671
Продукція Берестечківського плодоконсервного заводу

Берестечківський плодоконсервний завод, що на Горохівщині, знають далеко за межами України. Кілька місяців тому кондитери у Прибалтиці схвально оцінили приготовані волинянами повидла і згущене молоко, тож тепер раз на місяць чекають поставку двадцяти тонн солодкої продукції.

Господарі – Наталія та Олександр Захарчуки – дбають про імідж заводу, який здобували роками нелегкою працею. А основна складова іміджу – хороше ставлення до людей і контроль за якістю продукції. Пані Наталія – комерційна директорка, а Олександр займається організаційними справами, пов’язаними з обладнанням та ремонтами. Керівники заводу виховують двох синів.

На заводі виготовляють 25 видів смаколиків, серед яких повидла, консервація, згущене молоко і начинки для кондитерських виробів, які зараз користуються неабиякою популярністю. Плодоконсервний завод приймає на переробку в місцевих жителів не тільки яблука, полуниці і вишні, а й помідори та огірки. Зараз тут «гаряча» пора, бо всю сировину треба прийняти і переробити.

Наталія Захарчук
Наталія Захарчук

Олександр Захарчук
Олександр Захарчук

Будівля заводу
Будівля заводу

Бізнес.Район  навідався на підприємство, аби дізнатися, чим воно живе і як виготовляє славнозвісні закрутки.

СИРОВИНУ ДЛЯ ЗАКРУТОК ДАЮТЬ МІСЦЕВІ

На завод ми потрапили в момент, коли сюди привезли свіжі огірки. Комерційна директорка заводу Наталія Захарчук розповіла, що сировину на підприємство постачають місцеві жителі, а якщо її не вистачає, доводиться шукати в інших містах:

«Сировину для закруток і варення нам дають місцеві. Зараз у кожного є огірки і помідори, бо цьому сприяє клімат і люди навчилися вирощувати. Яблука у нас завжди були тутешні. Коли був неврожай, ми їздили заготовляти їх на Закарпаття, або залучали заготівельників», – каже Наталія Захарчук.

Привезли огірки, які зараз будуть закривати
Привезли огірки, які зараз будуть закривати

Духмяні трави для закруток
Духмяні трави для закруток

Керівництво зробило процес виробництва безперервним завдяки тому, що влітку заготовляють деякі продукти, зокрема, яблучне пюре, з яким можна працювати протягом року.

«Ми тут консервуємо яблука і на цілий рік маємо роботу. Помили їх, зварили і перетерли в пюре. Це пюре поклали в великі бочки і залили консервантом. Коли овочі закриваємо – це сезонна робота. Ми мусимо огірок, помідор, кабачок прийняти, одразу переробити і вже його продавати протягом року», – розкриває таємниці виробництва пані Наталія.

Основна діяльність Берестечківського плодоконсервного заводу полягає у виготовленні повидла – його відносно багато продають. Далі за популярністю ідуть консервація та бакалія. За словами комерційної директорки, особливо користуються попитом начинки для кондитерських виробів: «Зараз дуже популярні начинки, тому що виробники, які виготовляють кондитерські вироби, хочуть чогось новенького – з вишенькою, полуничкою, щоб було гарне і з вигляду, і текстурою. Тому зараз наша основна діяльність – розробка нових начинок».

Яблука ростуть навіть на території заводу
Яблука ростуть навіть на території заводу

Для розробки рецептури керівництво залучає технологів із інших міст, зокрема із Дніпра. Вони пропонують інгредієнти, з яких можна приготувати начинки (пектини, стабілізатори) і працюють над складом. Наприклад, потрібна полунична начинка: Наталія має свій цукор, заготовляє свою полуницю, а технологи пропонують загущувач, щоб ця вся маса гарно трималася і не розтікалася в готовому продукті. Є на заводі і свої технологи, які знають всі особливості сировини.

Привітний пес охороняє територію
Привітний пес охороняє територію

 

МАЛЕНЬКИЙ ЗАВОД ІЗ БЕРЕСТЕЧКА ЕКСПОРТУЄ В ЄС

Берестечківський плодоконсервний завод три місяці тому почав співпрацювати з Даугавпільською кондитерською фабрикою, що в Латвії, і щомісяця експортує 20 тонн продукції, зокрема джеми і згущене молоко.

Згущене молоко, виготовлене на заводі
Згущене молоко, виготовлене на заводі

Завод почав шукати точки збуту за кордоном після початку тимчасової окупації Донецька, Луганська і Криму. Усі виробники, які продавали там товар, зараз мають знайти додаткові точки збуту на українському ринку. Наталія Захарчук розповіла, як підприємству вдалося вийти на міжнародну торгівлю:

«У нас є крім заводу фермерське господарство. Ми на своїх полях вирощуємо цукрові буряки і якби цього не було, не було б нашого експорту в Прибалтику. Тому що нам треба було продати цукор і знайти на нього клієнта. Ми вийшли на людей, які експортують цукор з Гнідавського цукрового заводу у Прибалтику. Відповідно, якщо вони експортують цукор, то він потрапляє на кондитерські фабрики».

Наталія каже, що вдалося познайомитися з тими людьми і запропонувати крім цукру те, що в них є. Результат не забарився:

«Спочатку вони передали зразки повидла на Даугавпільську фабрику. Там зробили тестові випічки і воно їм підійшло. А далі ми почали пропонувати інші продукти – згущене молоко і різні начинки. Це теж їм підійшло. Таким чином ми налагодили збут. Я не скажу, що це багато, але зараз ми раз на місяць експортуємо двадцять тонн. Шістнадцять – повидло, а решта – згущене молоко».

Наталія Захарчук із сином
Наталія Захарчук із сином

Цікаво, що Берестечківському плодоконсервному заводу не довелося нічого міняти ні в складах продукції, ні в консистенції – латвійцям усе ідеально підійшло. Перед тим начинки їм робила Польща, але заводу з Волині вдалося відтіснити польського виробника і заслужити довіру.

Наталія Захарчук каже, що процес сертифікації продукції проходить на кордоні: «Той, хто купує, робить євросертифікати на українській митниці. Вони беруть зразки продукту, ми даємо всі необхідні документи, щоб вони бачили, які є складники. Вони роблять євросертифікати і відправляють у Прибалтику».

Не може бути такого, що виробник один раз відправляє на перевірку зразки продукту, а далі безперешкодно експортує. Кожну партію з кожної вантажівки обстежують і на все про все іде приблизно доба. До слова, на Берестечківському заводі мають власну лабораторію, де перевіряють продукцію на якість, а також тут упроваджують систему НАССР (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point. Система аналізу ризиків, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції, – ред.).

Керівництво заводу шукає й інші шляхи в Європу. Вже мають представників, які хочуть їхати в Молдову, Польщу та Німеччину, аби представити продукцію на спеціальних виставках. До цього спонукає перенасичений український ринок, на якому просто-напросто не вміщаються всі виробники, а таких є приблизно 15.

ІНШІ ШЛЯХИ ЗБУТУ ТА НЕЧЕСНА КОНКУРЕНЦІЯ

Продавати натуральну продукцію в Україні – нелегке завдання, яке вартує часу і морального здоров’я. На запитання, чи чесна на українському ринку конкуренція, керівники підприємства кажуть: «Однозначно ні». Їх не раз витісняли непорядні конкуренти.

Виробники намагаються дешево продати неякісний продукт через систему «Прозоро». Буває, що постачальник після торгів привозить замовнику свою продукцію, а її бракують. При цьому скасування поставки – дуже складний процес. У цей час Берестечківський плодоконсервний завод випускає натуральне і без «хімії», але трохи дорожче.

Натуральні соки чекають покупців
Натуральні соки чекають покупців

Раніше підприємство мало впевненість у завтрашньому дні – виготовили продукцію і продали. Зараз ситуація хитка, каже комерційна директорка підприємства Наталія Захарчук:

«У мене колись була впевненість, що я виготовила продукт і я його продам. Зараз ввели програму «Прозоро» і це катастрофа для такого виробника, як я. Тому що в мене продукція якісна і її ціна, відповідно, вища. Коли ввели цю програму, у мене реалізація зменшилася на процентів сімдесят. А замовляють настільки дешеве і неякісне, що я дивуюся. Наприклад, мій сік коштує тридцять гривень, а привозять сік із Дніпра і він коштує шістнадцять гривень. Я куштую цей сік: там тільки вода, ароматизатор і навіть не цукор, а замінник цукру. Бо я ж виробничник, я розбираюся, чи натуральне, чи ні. В мене вся продукція натуральна».

Яблучний сік на Берестечківському заводі –  свіжого віджиму, не відновлений. Тут яблуко вичавили, подали сік на стерилізацію, простерилізували його і закрили. Якщо сік березовий, то його привозять із Горохівського лісництва, фільтрують і стерилізують. Не додають ні барвників, ні замінників цукру, ні водою не розбавляють. Хіба що шипшину додають для смаку, яку замовляють із Закарпаття через пошту. Такий сік називається «Бадьорість».

Комерційна директорка заводу впевнена, що цей сік має особливо корисні властивості: «Колись в мене одна знайома стала бабцею і бідкалася, що немає в невістки молока. Я кажу: «Давай привезу тобі соку, то з’явиться». Вона не могла повірити, що березовий сік допоможе. Але я привезла їм «Бадьорості» і дитина два роки відбула на маминому молоці як має бути».

Територія заводу
Територія заводу

 

 «У НАС ВСЕ РУЧНОЇ РОБОТИ»

Керівники заводу показали нам виробництво. Зараз тут «гаряча» пора – закривають огірки та інші сезонні овочі, а в вакуум-апаратах вариться повидло. Пані Наталія каже, що у них все «ручної роботи». Працівниці вручну перебирають, миють та складають овочі в банки. Всі закрутки і джеми дуже смачні, бо виготовляють їх за ДСТУ.

Працівниці заводу миють і сортують свіжопривезені огірочки
Працівниці заводу миють і сортують свіжопривезені огірочки

Процес виготовлення повидла дуже цікавий: спочатку з яблук чи інших плодів роблять пюре, відділяючи шкірку і серединку від м’якоті. Далі воно потрапляє у вакуум-апарат, де починає уварюватися та втрачати вологу, а потім додають цукор.

Ось як виглядає завод ізсередини:








Біля заводу є стоянка для сільськогосподарської техніки. Нею Захарчуки обробляють свої поля.



Олександр Захарчук із синами
Олександр Захарчук із синами

 

До начинок додають натуральні харчові барвники та ароматизатори. Час варіння залежить від кількості сухих речовин у сировині. Зазвичай це триває три години. Повидло уварюють, поки вміст сухих речовин не становитиме 60 %. Такий продукт може зберігатися протягом шести місяців.

Повидло у стаканчиках по 500 грамів
Повидло у стаканчиках по 500 грамів

Також ми побачили, як охолоджується у складському приміщенні нещодавно зварене згущене молоко. Його тут виготовляють із сухого. Наливають цей продукт як у більші ящички, так і в стаканчики по 500 грамів. Можливо, саме це згущене молоко скоро поїде у Прибалтику.

Згущене молоко охолоджується
Згущене молоко охолоджується

На складі відстоюються і чекають свого часу березові і яблучні соки, банки з яскравими помідорами, овочеві салати, штучні меди, повидла і начинки. Виглядає дуже смачно, а головне – натурально.

Помідори ще навіть без наклейок
Помідори ще навіть без наклейок





Над всім цим царством овочів, ягід і фруктів чаклують близько 50 жителів містечка Берестечка і навколишніх сіл. Тут цінують працівників, адже хороших спеціалістів залюбки забирає Польща, тож їх на заводі заохочують гідними зарплатами.

Працівники заводу вантажать товар
Працівники заводу вантажать товар

«Я розумію, якщо я їм не дам роботи і гідної зарплати, я виробництво просто не запущу. Тому що в містечку, де дві тисячі населення, мені проблема знайти технолога. Лаборанта і інших спеціалістів теж проблемно знайти. Вони поїдуть в Польщу, бо вона хороших спеціалістів і мудрих людей забирає з руками і ногами. Тому треба давати хороші умови, високу зарплату і заохочення, щоб люди тримались на виробництві. Люди у нас старанні, деколи дають хороші ідеї, бо в них великий досвід роботи. Ми завжди з ними радимося і цінуємо добрі стосунки», – розмірковує Наталія Захарчук.

Планів на майбутнє у подружжя Захарчуків багато: хочуть замінити обладнання на новіше, розробляти більше начинок, змінювати упаковку і, звісно ж, підкорювати нові ринки.

Родина Захарчуків і голова районної ради
Родина Захарчуків і голова районної ради

Читайте також: Один день із життя аграріїв Горохівщини. ФОТОРЕПОРТАЖ

Світлана КИРИЛОВА

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024