Яким був сільський іменник на Горохівщині на початку ХХ століття

Визначальна особливість іменника протягом різних історичних зрізів – його динамічність, змінність, гнучкість, здатність оновлюватися під впливом історичних реалій, релігійних факторів, національного самоусвідомлення та міжетнічних контактів.

Значний вплив на сільський іменник ХІХ ст. мала православна церква, священики якої здійснювали хрещення та обирали ім’я за церковним календарем. Про це пишуть «Хроніки Любарта».

За даними «Метричної книги сіл Брани та Ржищів 1871–1881 рр.», усі 88 дітей, народжені у січні протягом 1871–1881 рр., названі згідно з церковним календарем, подібну тенденцію прослідковуємо і щодо випадків називання в інші місяці (МК Брани 1871), а також у «Метричній книзі сіл Борисковичі, Довгів, Цегів 1845–1854 рр.» (МК Борисковичі 1845). На початку та в першій половині ХХ ст. докорінно змінюється політична та релігійна ситуація на півдні сучасної Волинської області, що, очевидно, впливає і на специфіку формування іменника та особливості надавання імені при хрещенні.

Матеріалом для дослідження слугувала «Сповідна книга прихожан Іовського храму села Борисковичі 1929 року». Специфіка досліджуваної пам’ятки унеможливлює аналіз динаміки іменника, проте яскраво відображає його якісний склад та різноманітність, а також основні тенденції його розвитку.

Жіночий іменник села, представлений у «Сповідній книзі», досить різноманітний (57 жіночих імен, якими названо 378 жінок різного віку, від 94 до 1 року). Серед жіночих імен переважають антропоніми Марія (52носії), Анна (28), Агафія (17), Ольга (16), Евдокія (14), Софія (13), Параскева (11), Екатерина (11), Ксенія (11), Матрона (10).

Поширеними були імена Анастасія (9), Варвара (9), Віра (9), Елена (9), Лидія (9), Татіяна (9), Нина (8), Фекла (8), Евфросинія (7), Пелагія (7), Агрипина (6), Александра (6), Іуліянія (6), Марфа (6), Акулина (5), Гликерія (5), Домникія (5), Ирина (5), Галина (4), Дарія (4), Евгенія (4), Меланія (4), Надежда (4), Соломонія (4), Стефанида (4). Імена Анисія (2), Валентина (2), Василиса (3), Зиновія (2), Любов (2), Наталія (3), Феодора (2), Феодосія (3), Харитина (2), Хивонія (2), Хотинія (2) представлені поодинокими утвореннями. До рідкісних імен, що засвідчені в іменнику один раз, належать імена Атонина, Афанасія, Евфимія, Іулита, Іюлія, Капитолина, Лариса, Макрина, Серафина.

Якщо порівняти наведений перелік імен із переліком жіночих імен новонароджених сіл Брани та Ржищів 1871–1881 рр., а також з іменником новонароджених сіл Борисковичі, Довгів, Цегів 1845–1854 рр., привертає увагу насамперед той факт, що іменник зазнає значних якісних змін. В іменнику з’явилися нові імена, відсутні в ХІХ ст.: Валентина, Лидія, Нина, Галина, Анисія, Евгенія, Лариса, Іулита, Капитолина, Серафина, набувають продуктивності імена Віра, Надежда, Евгенія, Ольга, які в іменнику ХІХ ст. належали до рідкісних.

На основі «Сповідної книги» можна простежити динаміку функціонування конкретних імен у межах населеного пункту. Звичайно, варто брати до уваги міграційні процеси (переїзд у село Борисковичі мешканців інших населених пунктів, приїзд або від’їзд із села через одруження або заміжжя), смертність тощо, але міграційні та інші зміни не могли суттєво впливати на розвиток іменника населеного пункту.

Цікаві результати дає спостереження над тим, який вік носіїв конкретного імені. Так, вік 5 носіїв імені Гликерія становить 21, 29, 50, 53, 68 років, що свідчить про втрату продуктивності цього імені протягом 1910–1929 рр. Подібна ситуація з іменем Меланія, вік носіїв якого від 22 до 53 років, що свідчить про відсутність цього імені в переліку активних для народжених у 30-х рр. ХХ ст. Вік носіїв імені Агрипина – від 29 до 57 років, Варвара – від 11 до 44 років, Дарія – від 13 до 58 років, Іуліянія – від 13 до 46 років, Ксенія – від 11 до 60 років, Матрона – від 15 до 54 років, Параскева – від 15 до 52 років, Фекла – від 13 до 68 років.

Родина з села Борисковичі на Горохівщині. 1928 рік

У досліджуваному іменнику яскраво репрезентована тенденція до оновлення антропонімікону. Вік 8 носіїв імені Нина становить 8, 7, 6, 4, 3, 2 роки та 1 рік (дві дитини), що свідчить про появу цього імені в антропоніміконі села в 20-х рр. ХХ ст. Із високою долею вірогідності можна говорити про відсутність цього імені в іменнику до 20-х рр., адже носіїв цього імені старшого віку в «Сповідній книзі» немає. Вік носіїв імені Анисія – 5 та 6 років, Валентина – 1 і 5 років, Василиса – від 14 до 19 років, Віра – від 6 до 33 років, Лидія – від 1 до 27 років (пік популярності цього імені в іменнику села Борисковичі припав на 40-ві роки ХХ ст.), Ольга (16 носіїв) – від 2 до 33 років, Надежда – від 17 до 37 років, Соломонія – від 7 до 23 років, Софія – від 3 до 29 років, Стефанида – від 4 до 37 років.

Оскільки вік носіїв багатьох нових імен сягає 33–37 років, припускаємо, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в іменнику села Борисковичі відбувся своєрідний «злам», зумовлений відходом від календарного принципу називання дітей. Можливість вільно обирати ім’я для дитини зумовила актуалізацію нових імен, які також належали до переліку календарних, проте раніше були малопродуктивними.

Так, за даними «Метричної книги сіл Брани та Ржищів 1871–1881 рр.» (МК Брани 1871), дівчаток, народжених 27 січня, називали іменем Анна, хоча ім’я Ніна також зазначене в календарі щодо цього дня. Церковна документація храму села Борисковичі містить запис про оплату хрещення Ніни Дем’янівни Ващук, народженої 16 вересня 1929 року, Ніни Михайлівни Клачук, народженої 14 жовтня 1924 року, що підтверджує відсутність впливу церковного календаря на називання дитини, адже пам’ять святої рівноапостольної Ніни вшановують 27 січня.

 За матеріалами «Метричної книги сіл Борисковичі, Довгів, Цегів 1845–1854 рр». (МК Борисковичі 1845), дівчаток, народжених 29 квітня, називали іменами Агафія (4 іменування) та Ирина (1 іменування), хоча на цей день припадає також вшанування святих Василини, Галини, Феодори. Імена Василина, Галина в іменнику сіл Борисковичі, Довгів, Цегів 1845–1854 рр. відсутні.

Вагому роль у формуванні іменника початку та середини ХХ ст. відіграє антропонімна мода. Так, після того, як у сім’ї Кардашових, яка була заможною та освіченою (дід новонародженої був волосним писарем Бранівської волості, яка охоплювала 16 сіл), дитину назвали іменем Віра, це ім’я набуває значної продуктивності. Найстарший із засвідчених «Сповідною книгою» чоловіків із іменем Олександр був Олександр Степанович Кардашов, 37 років, після якого іменем Олександр було названо ще 12 дітей. Антропонімна мода стала визначальним фактором, який впливав на називання дитини. У селі Борисковичі відомий (і типовий для сільського антропонімікону!) випадок, коли в чотирьох родинах, три з яких жили поряд, протягом одного року новонароджених синів назвали іменем Василь.

До наскрізних відносимо імена Александра (вік носіїв – від 7 до 70 років), Анастасія – від 4 до 61 року, Анна – від 1 до 72 років, Евгенія – 1, 6, 30, 50 років, Евдокія – від 1 до 62 років, Евфросинія – 2, 3, 5, 9, 25, 30, 45 років, Екатерина – від 6 до 78 років, Елена – від 2 до 49 років, Ирина – від 2 до 61 року, Марія – від 2 до 94 років, Пелагія – від 4 до 48 років, Татіяна – від 3 до 65 років. Імена Анна, Єфросинія, Євгенія, за матеріалами «Сповідної книги», використані для називання наймолодшого населення села, в 40-х рр. набудуть значної популярності, ім’я Євгенія буде популярним до 70-х рр. ХХ ст.

Очевидно,  в 30-х роках ХХ ст. в іменнику села уже сформувалися основні тенденції його подальшого розвитку, окреслився перелік імен, які зберігатимуть свою продуктивність до 60–70-х рр. ХХ ст.: Анна, Марія, Галина, Валентина, Лідія, Євгенія, Надія, Ольга, Віра. Дещо пізніше він доповниться іменами Людмила, Лариса, Раїса та складатиме основну частину жіночого іменника до 70-х рр. ХХ ст. Ім’я Галина в 40–60-х рр. ХХ ст. набуло надзвичайної популярності, внаслідок чого в більшості сучасних корінних родин села є жінка з іменем Галина, а в іменнику новонароджених із 1980 до 2018 року це ім’я відсутнє.

Чоловічий іменник села охоплює 93 імені, якими названо 375 чоловіків віком від 88 до 1 року. Серед чоловічих імен найбільш продуктивні імена Иван (32 носії), Стефан (20), Василій (19), Петр (17), Андрей (15), Александр (13), Николай (12), Максим (11), Михаил (11), Феодор (11). Значна активність властива для імен Григорій (9), Семен (9), Евфимій (8), Прокопій (8), Владимір (6), Никита (6), Павел (6), Пантелеймон (6), Сергій (6), Андроник (5), Димитрій (5), Емельян (5).

Імена Аверкій (2), Авксентій (3), Алексей (3), Онисим (2), Антоній (3), Виктор (3), Герасим (3), Давид (2), Даміан (2), Даниіл (4), Игнатий (3), Іов (2), Іосиф (2), Іустин (3), Кирил (2), Кондратій (2), Константин (3), Леонид (2), Леонтій (2), Лука (2), Марко (3), Матвей (4), Мефодій (4), Онуфрій (4), Роман (3), Савва (3), Спиридон (2), Стахій (3), Тимофей (4), Тихон (2), Трофим (3), Фаддей (2), Филип (2), Яким (2), Яков (4) представлені поодинокими фіксаціями.

Рідкісні для чоловічого іменника імена Автоном, Арсеній, Артемій, Борис, Венедикт, Власій, Гавриіл, Гордій, Діонисій, Евгеній, Евстафій, Евфрем, Иларіон, Илья, Исидор, Іероним, Іуліян, Карп, Касіян, Климентій, Корней, Корнилій, Косма, Лаврентій, Макар, Митрофан, Михей, Никифор, Остап, Платон, Сельвестр, Терентій, Феодот, Феофил, Фрол, Харитон, які використані для називання однієї особи.

До нових для іменника села Борисковичі відносимо імена, активні для називання наймолодшого населення, але вік носіїв яких не перевищує 40 років: Аверкій (4 і 8 років), Александр (13 носіїв віком від 1 до 37 років), Борис (4 роки), Венедикт (3 роки), Виктор (від 7 до 40 років), Евгеній (2 роки), Емельян (від 2 до 23 років), Іов (7 і 16 років), Марко (від 4 до 32 років), Сергій (6 носіїв віком від 1 до 23 років). Імена Борис, Виктор, Євгеній, Сергій стали продуктивними в 40-х рр. ХХ ст., а ім’я Олександр входило в п’ятірку найпоширеніших імен в селі Борисковичі в 50–70-х рр. ХХ ст. 

Наскрізні в іменнику імена Андрей (від 1 до 71 року), Василій (від 2 до 74 років), Владимір (від 2 до 49 років), Григорій (від 4 до 47 років), Иван (від 1 до 70 років), Константин (від 4 до 67 років), Максим (від 9 до 54 років), Михаил (від 6 до 53 років), Никита (від 1 до 74 років), Николай (від 5 до 58 років), Павел (від 1 до 69 років), Петр (від 2 до 47 років), Семен (від 2 до 47 років), Стефан (від 2 до 88 років), Феодор (від 2 до 50 років), які становлять стабільну частину іменника. Пізніше на основі цих імен усталився перелік улюблених в селі чоловічих імен, який існував до 80-х рр. ХХ ст.: Василь, Іван, Микола, Петро, Володимир, який доповнився іменами Олександр, Сергій, Євгеній, а також антропонімом Анатолій.  

Імена Антоній (20, 48, 70 років), Герасим (від 17 до 51 року), Евфимій (від 21 до 70 років), Іустин (від 11 до 61 року), Кондратій (від 23 до 73 років), Матвей (від 13 до 66 років), Онуфрій (від 17 до 51 року), Прокопій (від 18 до 58 років), Роман (від 21 до 62 років), Спиридон (від 22 до 50 років), Стахій (від 19 до 59 років), Тимофей (від 31 до 62 років), Трофим (від 39 до 70 років), Филип (від 33 до 63 років), Яков (від 31 до 78 років) називали старше покоління жителів села, у ХХ ст. вони поступово втрачають свою активність у називанні новонароджених.

Чоловічий іменник села Борисковичі більш стабільний та однорідний, на відміну від жіночого іменника, для якого властиві гнучкість та сприйнятливість до змін, наявність моди на імена. Для чоловічого іменника першої половини ХХ ст. властивий обмежений перелік улюблених імен, збережених в іменнику з другої половини – кінця ХІХ ст.: Андрій, Василь, Іван, Микола, Петро, Семен, Степан, Федір, із незначними оновленнями: Борис, Віктор, Євгеній, Сергій. Вплив антропонімної моди зумовить стрімкі зміни чоловічого іменника пізніше, 1940–1949 рр., частотна п’ятірка імен села Борисковичі в цей період містить імена Володимир, Василь, Ярослав, Анатолій, Олександр.

Отже, на початку ХХ ст. в іменнику села Борисковичі відбувається зміна тенденцій у виборі імені для дитини. Принцип називання дитини за церковним календарем, який був активним до кінця ХІХ ст., остаточно занепадає, вирішальну роль у називанні починає відігравати антропонімна мода. Можливість вільно обирати ім’я для дитини зумовила значне оновлення іменника, його збагачення новими канонічними іменами, які раніше залишалися поза увагою батьків або священника: Валентина, Віра, Галина, Євгенія, Лідія, Ніна, Надія, Борис, Євгеній, Сергій, Олександр. Подібну тенденцію можна простежити і в сучасному іменнику, активним джерелом оновлення якого стали рідкісні імена з церковного календаря: Ангеліна, Вероніка, Іларія, Кіра, Ніка, Злата.

Водночас іменник села Борисковичі 1929 року засвідчує ряд імен старшого населення, які відображають антропонімні вподобання кінця ХІХ ст.: Меланія, Агрипина, Варвара, Дарія, Іуліянія, Матрона, Параскева, Фекла, Антоній, Герасим, Евфимій, Іустин, Кондратій, Матвей, Онуфрій, Прокопій, Роман, Спиридон, Стахій, Тимофей, Трофим, Филип, Яков. Антропонімікон села Борисковичі 1929 року яскраво ілюструє етап переходу сільського антропонімікону від тенденції називання за церковним календарем до тенденції вільного вибору імені батьками, зумовленого впливом антропонімної моди (але на основі канонічних імен).

Основу досліджуваного іменника становлять календарні імена грецького, латинського та давньоєврейського походження, переважна більшість яких давно стали традиційними для українського народу, незначними вкрапленнями представлені давні слов’янські імена, канонізовані тогочасною православною церквою (Борис, Владиміръ, Ольга). Імена у «Сповідній книзі прихожан Іовського храму села Борисковичі 1929 року» подано тогочасною російською мовою, проте трапляються випадки фіксації живомовних елементів у іменах: Акилина, Антон, Деміян, Марко, Остап, Прокоп, Сергій та ін.

Досліджуваний іменник відображає специфіку надавання імен на півдні Волинської області в першій половині ХХ століття, демонструє тогочасні антропонімні уподобання, засвідчує перелік імен, активних у сільському іменнику Волині цього періоду.

Лариса САДОВА