Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Об’єднання громад, ринок землі і гроші: про що говорив нардеп Вячеслав Рубльов у Горохівській райраді

12:07 27.09.2019
1145

У Горохівській райраді 25 вересня відбулося засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові районної ради. Участь у засіданні взяв народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Пропонуємо вашій увазі тези з виступу депутата Верховної Ради України Вячеслава Рубльова.

ПРО ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

Як бачите, я слова дотримуюсь: спілкування відбувається постійно. Якщо чесно, то хотілося б більше працювати на окрузі, але з цим турборежимом, який запустили у Верховній Раді, де три тижні ми тісно відпрацювали над законотворчістю, залишається мало часу. Я коротко розкажу про законодавчі акти, які ми напрацювали.

Ви знаєте, що буквально перед тим, як ми виїжджали на округи, озвучили бюджет України. Напевне, не всі наші з вами очікування там виправдані, бо після цього ми почали обговорення між депутатами і, відповідно, 30 вересня у нас буде засідання фракції, куди запросять представники Кабінету міністрів України. Очікування були інші, хоча я розумію, що пік наших виплат, які займала держава, буде припадати десь на кінець року і ми прекрасно розуміємо, яку велику суму коштів Україна повинна заплатити за користування кредитами.

Ми змогли поспілкуватися з міністром фінансів та з прем’єр-міністром України до того, як я поїхав на Волинь, і бюджет буде суттєво коригуватись, адже є певні проблеми в освіті та медицині, на які ми не можемо закривати очі. Причому є досить багато інфраструктурних проєктів, які потребують підтримки, і якщо раніше говорили, чи залучати соцеконом чи не залучати, то на останній нашій зустрічі прем’єр-міністр сказав, що краще за депутатів-мажоритарників ніхто не знає, яким чином допомагати.

Сьогодні на прийомі громадян я побачив, що є багато потреб. Голови сільських рад, з якими ми працювали, працюємо і будемо працювати, мають своє бачення, де можна залучати свої кошти, де ми можемо долучати кошти державного чи обласного бюджетів. Очікування людей досить високі не тільки в законотворчій ініціативі, а в тому, що в кожному окремому селі повинно щось змінюватись.


ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД БУДЕ ЗГОРТАТИСЯ

Щодо адміністративно-територіальної реформи, яка, скажемо так, десь була добровільна, але рано чи пізно повинна все одно завершитись, я скажу, що добровільне об’єднання все-таки буде згортатися. Те, що відбувалося за цей період часу, показало десь ефективність, а десь неефективність, тому що багато громад, які реально функціонують сьогодні у Волинській області – одні підпадають під нормативи, інші не підпадають. В одних є реверсна дотація, яка повертається на загальнодержавний рівень, інші дотуються з держави, тому що не витримують конкуренції. І сьогодні треба реально дивитися на ті речі, яким чином повинна далі функціонувати наша держава.

Рано чи пізно ми все одно відійдемо від тієї адмінтериторіальної реформи, яка була запроваджена в Радянському Союзі. Тому депутати Верховної Ради хочуть її завершити для того, щоб ми вже в минулий рік змогли заходити з новим адмінтериторіальним устроєм.

Ви знаєте, що депутати-мажоритарники Волинської області, а це п’ять осіб, підписалися під тим, щоб в нас було все-таки чотири повіти. Я вважаю, що чим ближче буде представник президента в майбутньому до людей – це буде краща комунікація і ми прекрасно розуміємо, що це буде прив’язка і до госпітальних округів, і до інших структур, які будуть обслуговувати населення.

ОТГ ПОВИННІ БУТИ ФІНАНСОВО СПРОМОЖНИМИ

Що стосується укрупнення об’єднаних територіальних громад, то я завжди дивлюсь на фінансову спроможність. У Горохівському районі рано про це ще говорити, тому що тут утворена тільки одна Мар’янівська ОТГ, яка ще небагато часу проіснувала. Щось конкретно не можна тут сказати, але те, що ми бачимо – треба ставити фінансову спроможність громад на перше місце.

За цей період ми побувати в Польщі й подивилися на їхні реформи. Реально треба робити такі громади, які були б фінансово спроможні. Сьогодні тут присутній головний лікар Берестечківської лікарні, де я був під час виборчого процесу. Я розумію, що ті люди, які проживають в Берестечку і біля нього, не встигнуть доїжджати до Горохова чи обласного центру. Первинна ланка повинна бути там.

Ми повинні підтримувати лікарню, адже вона важлива для тих людей, які там проживають. Звичайно, держава зі свого боку повинна також забезпечувати лікарні належними апаратами та іншими речами. Сьогодні ми говоримо про інший рівень медицини і яким він має далі бути. Зважаючи на те, що ми обговорювали у Верховній Раді, я все-таки наполягаю, що районні лікарні мають бути філіями госпітальних округів. Лікарня повинна зберегтися і функціонувати. Можливо, в іншому випадку треба буде якісь профілі залишати, а інші скорочувати, але хірургія і терапія, невідкладна медична допомога — це ті речі, які точно повинні бути.


МАЛІ ШКОЛИ МАЮТЬ ЗАЛИШИТИСЯ

Що стосується системи освіти, то коли ми говорили з міністром освіти про те, що зараз відбувається, я відстоював свою позицію у тому, що малі школи, поки не має доріг, повинні залишатися. Це я казав під час виборів, бо школу дуже легко закрити, але важко потім відкрити.

Щодо законотворчої діяльності, а саме тих Законів, які ми приймаємо, то ви сьогодні прекрасно бачите, як запрацював канал «Рада». Він став набагато популярнішим. Скажу одне, що досить багато Законів, які лежали на полицях, сьогодні зі змінами приймаються і я вважаю, що це добре. Динаміку нашої законотворчої діяльності позитивно оцінюють європейські партнери. А це довіра до нас і до держави в цілому.

***

Під час засідання Координаційної ради в.о. голови Горохівської райдержадміністрації Андрій Розтока запитав Вячеслава Рубльова:

«Коли ми вже побачимо проєкт Закону «Про адміністративно-територіальний устрій», щоб далі щось планувати, бо на минулому тижні весь апарат адміністрації попередили про 50-відсоткове скорочення. Вчора прийшла нова Постанова Кабміну про скорочення на 20 відсотків, а ми кінцевого результату не бачимо. Якби ми знали скільки буде тут адміністрацій, відділів, то люди почували б себе більш захищеними. Ми знаємо, що зараз відбуваються зміни, а кінцевого результату ми не бачимо».

В'ячеслав Рубльов у відповіді зазначив, що все залежить від роботи на місцях і порадив попрацювати з об’єднаними територіальними громадами:

«На минулому тижні було два представники в Міністерстві інфраструктури, які привезли перспективний план об’єднання територіальних громад Волинської області, але це була розробка попереднього Кабміну. Після цього я зустрічався з прем’єр-міністром і на прикладі Волинської області ми почали говорити про громади, про їхній устрій, про ті самі повіти. Дуже багато в нашій області по системі адмінтериторіального устрою буде залежати від вас, але будуть звертати увагу і на економіку. Тобто, якщо ви просто окреслите рамки територіальних громад, але вони не будуть відповідати економічному підґрунтю, то їх будуть змінювати там на центральному рівні.

Тому я хотів би, щоб ви разом з сільськими головами з об’єднаними територіальними громадами попрацювали. Як швидко це буде — чекають в Києві зворотного зв’язку від вас. Це не тільки у нашій області, а й у всіх інших областях України. Кінцева інформація буде розглядатися на нашому комітеті. На кінцевий результат ми маємо вийти на лютий місяць 2020 року згідно з регламентом Верховної Ради України».


З важливим проханням до народного обранця звернулася Смолявська сільська голова Тетяна Столярчук:

«Оскільки у вас буде зустріч з Міністром фінансів, то у мене до вас є дуже важливе прохання. У мене є відповідь від служби автомобільних доріг у Волинській області про аварійну ділянку дороги в селі Зелене Горохівського району, де на капітальний ремонт дороги потрібно 15 мільйонів гривень. Це дорога «Берестечко-Горохів». У цьому році зробили ямковий ремонт цієї дороги, проте в селі Зелене нічого не робили. У сільській раді таких коштів просто немає, це нереально».

В'ячеслав Рубльов на це питання відповів так:

«Вам необхідно підготувати звернення, яке має підтримати й районна влада, але воно повинно бути не тільки від вас, а й від усіх рад, які прилягають до цієї дороги. Цей тиждень я працюю в окрузі, потім повертаюся до Києва. Я зустрінуся з Міністром фінансів для того, щоб врегулювати це питання і на найвищому рівні його підняти».

Цікаве й актуальне питання про ринок землі поставив народному депутату голова районної ради Тарас Щерблюк:

«На сьогодні Україна не готова до ринку землі, але рано чи пізно це повинно відбутися. Найважливішим є питання продажу землі іноземцям. Ви знаєте, що на території нашої держави проходять військові дії, гине багато людей і, відповідно, якщо дадуть добро на продаж землі іноземцям, то наш загарбник-сусід матиме змогу купити нашу землю, а потім буде насміхатися з нас самих, говорячи, за що ми воюємо. Відповідно, ніхто не зможе конкурувати з іноземними інвесторами. Ситуація буде трагічна. Нині ситуація дуже складна і сільгоспвиробника донизують. Це робить не наша держава, це робить світ. Я хотів би почути вашу і ваших колег думку з приводу цього».

В'ячеслав Рубльов відповів, що ринок землі мусить бути запущений, але він також не хоче, аби землю скупляли іноземці:

«Перш за все, я вважаю спільно зі своїми західними колегами-депутатами, що Російська федерація точно не повинна бути суб’єктом, який може купляти українську землю. Хоча президент України нещодавно в засобах масової інформації заявив, що взагалі не бачить продажу землі іноземним суб’єктам, бо це дійсно може викликати певну соціальну напругу. Я підтримую те, що заявив Президент – не потрібно поки запускати закордонних інвесторів на ринок землі. Те, що сьогодні обговорюється питання, яким чином повинен функціонувати ринок землі, те що у нас дуже багато землі, яка ще не облікована — це все ми прекрасно розуміємо.

З іншої сторони, Україні потрібен якийсь локомотив, щоб запустити економіку. Одним з таких локомотивів є якраз ринок землі. Тільки до нього необхідно підходити обережно та виважено. У нас є певні групи, де ми спілкуємося про ринок землі, у кожного є своя думка. Тому, якщо у вас є певні пропозиції, свої бачення, то ви їх передавайте мені і я готовий їх озвучувати експертам, щоб вносили відповідні зміни, поправки.

У зв’язку з цим кінцевого рішення щодо ринку землі немає. Але ж зрозуміло всім, що іншого виходу не буде. Ринок землі повинен бути запущений. Тільки яким чином можна надати можливість нашим громадянам купувати землю? Тут є декілька варіантів. Можливо – кредитування державних банків фермерським господарствам. Тоді земля йтиме в заставу до державних банків, тому що контроль за ринком землі повинен бути державним. Коли буде знятий остаточний мораторій, поки я не готовий сказати.

Якщо є пропозиції, то я готовий їх вислухати, тим більше я знаю, що Горохівська районна рада на останній сесії прийняла звернення до Верховної Ради України, президента щодо майбутнього продажу землі. Всі ці звернення акумулюються апаратом ВРУ і будуть розсилатися до народних депутатів для ознайомлення. Я дякую вам за вашу позицію. Повірте, що в нас всередині позиція також неоднозначна щодо ринку землі, але з тими правками ми маємо вийти на ринок землі».

Важливе питання поставив також заступник голови районної ради Віталій Клемба:

«На минулій сесії районної ради депутати зверталися до прем’єр-міністра України, до вас особисто щодо повернення коштів відповідно до доручення Міністерства фінансів України від 06.09.2019 № 05220-18-10/188ДСК по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій:

  • Вільхівській сільській раді на «Реконструкцію вуличного освітлення села Софіївка по вулиці Волинська Горохівського району Волинської області» в сумі 200000 (Двісті тисяч) гривень;
  • Печихвостівській сільській раді на «Капітальний ремонт приміщення Будинку культури села Печихвости Горохівського району Волинської області» в сумі 200000 (Двісті тисяч) гривень;
  • Жабченській сільській раді на «Капітальний ремонт клубу села Жабче по вулиці Вчительській, 4 Горохівського району Волинської області» в сумі 400000 (Чотириста тисяч) гривень;
  • Квасівській сільській раді на «Капітальний ремонт приміщення адмінбудинку Квасівської сільської ради по вулиці Центральна, 3 Горохівського району Волинської області» в сумі 500000 (П’ятсот тисяч) гривень;
  • Сенкевичівській селищній раді на «Капітальний ремонт даху ДНЗ Джерельце по вулиці Лесі Українки, 22 в смт Сенкевичівка Горохівського району Волинської області» в сумі 300000 (Триста тисяч) гривень;
  • Берестечківській міській раді на «Нове будівництво спортивного центру по вулиці Січових Стрільців, 23А у місті Берестечко Горохівського району Волинської області» в сумі 1364027 (Один мільйон триста шістдесят чотири тисячі двадцять сім) гривень.
  • відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації на 500000 (П’ятсот тисяч) гривень на «Капітальний ремонт даху ЗОШ I-III ступеня села Колодеже по вулиці Шкільна, 3 Горохівського району Волинської області»;
  • відділу культури райдержадміністрації на 240000 (Двісті сорок тисяч) гривень на «Капітальний ремонт благоустрою території районного народного дому «Просвіта» по вулиці Паркова, місто Горохів, Волинська область».

Чи готові ви зараз надати нам відповідь? Чи встигнемо ми в жовтні-листопаді провести ті ремонтні роботи? І поясніть у зв’язку з чим їх нам не дають?»

В'ячеслав Рубльов відповів, що в нашій області ситуація ще більш-менш стабільна:

«Перш за все, розповім по державному фонду регіонального розвитку. Коли я перебував в Києві на комісії, яка заслуховувала виконувачів обов’язків з кожної області по ДФРР, ці питання були найгострішими. Щодо нашої області, то в нас менше питань, а у інших областях дуже багато питань щодо освоєння коштів, оскільки деякі процедури ще не були розпочаті, деякі ще тільки перебувають на стадії оголошення. Я не знаю, чим люди займалися протягом дев'яти місяців цього року, але коли починають оголошувати тендер в кінці року, то я цього не розумію.

У нашій області ситуація більш-менш стабільна. Як депутат від Горохівського мажоритарного округу, я попрацював і в мене на ранок були фотографії всіх об’єктів і повірте мені, що їх у пояснювальну записку я надав для того, щоб відстояти об’єкти ДФРРу. Наскільки я знаю, будівництво школи мають продовжити. Аргументи щодо включення цих об’єктів у ДФРР були сприйняті, тому чекаємо розблокування коштів.

Що стосується соцеконому, то ті пропозиції, які подавали попередньо народні депутати, зараз на розгляді в Мінфіні й кінцевий результат мені ще не відомий. Ми з понеділка будемо вивчати детальніше і ті об’єкти, які у вас є по соцеконому. Я хотів би отримати детальну інформацію про освоєння коштів. Мені тоді буде легше спілкуватися з Міністерством фінансів щодо подальшого їх використання».

загрузка...
24 жовтня
Вчора
22.10.2019
21.10.2019
20.10.2019
19.10.2019
18.10.2019
17.10.2019
-->
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин