Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Контрабас» 2.0: із нелегальними перевезеннями має боротися не тільки митниця

09:00 30.06.2020
458

Явище товарної контрабанди, що в народі називають просто «контрабас», стало на порядок денний у відносинах України з Євросоюзом. Але простих рішень наразі немає.

Щоб змінити ситуацію, потрібно діяти комплексно. Наприклад, митниця має оновити технічне забезпечення і стати сервісною службою. Україна - навчитися виготовляти ті товари, які найчастіше потрапляють до нас нелегально. Народ у свою чергу має працювати в Україні і перестати возити контрабанду. У теорії це все допоможе знищити явище, яке щорічно спустошує держбюджет на мільярди доларів. Але є декілька «але».

На Волині представники правоохоронних органів та громадськості продовжують обговорювати можливі наслідки запровадження на законодавчому рівні кримінальної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення.

Другий круглий стіл «Чи потрібна криміналізація контрабанди товарів комерційного призначення?» відбувся 10 червня у конференц-залі Волинської торгово-промислової палати.

Круглий стіл, який провели у рамках проєкту «Товарна контрабанда: криміналізувати чи ні? Погляд з прикордонної Волині», зібрав двадцять учасників – представників проєкту, Волинської митниці Держмитслужби, Волинської ОДА, представників бізнесу, брокерських організацій, громадських організацій та експерта з криміналістики.


Цього разу, як і на першому круглому столі, розповідали про збитки, які несе держбюджет, основні схеми та масштаби контрабанди. Детальніше про це можна почитати у нашій попередній статті «Контрабас»: які схеми працюють на кордоні та чому Україна втрачає мільярди.

Обговорення вийшло плідним – прозвучало чимало позицій, цікавих думок та варіантів вирішення проблеми товарної контрабанди. Про це читайте далі.

РЕФОРМА ЗАРАДИ РЕФОРМИ

Зараз контрабанда в Україні є кримінально караним злочином, що передбачений у 201 статті Кримінального кодексу. Карають контрабандистів за культурні цінності, отруйні речовини, вибухові засоби та інше.

Представник Волинської Держмитслужби, заступник начальника відділу оперативно-аналітичної роботи управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Сергій Хмілярук поділився інструментами протидії контрабанді та розповів, наскільки вони є ефективними.

Він одразу зазначив, що зараз деякі порушення називають контрабандою, хоча це – адміністративне правопорушення. Наприклад, п’ять ящиків цигарок, які перемістили через «зеленку», – не контрабанда.

Стосовно недекларування, або завезення товару «в чорну», то, за словами Сергія Хмілярука, різні інстанції надають різні цифри. На митниці, якщо є адміністративні правопорушення, складають протокол про порушення митних правил та фіксують всі такі випадки.

Сергій Хмілярук ознайомив присутніх із інструментами протидії контрабанді та порушенням митних правил, які має Держмитслужба. Їх є п’ять:

1. Пошук у системі ризиків АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками). У цю систему записують ризикові товари, транспортні засоби та інше. Інформацію вносить на центральному рівні спеціальний підрозділ Держмитслужби. Як зазначив Сергій Хмілярук – система хороша, але недосконала. Можливо, з часом вона буде працювати краще.

2. Технічні засоби митного контролю, зокрема, сканери – їх застосовують під час переміщення і митного оформлення товарів. В Україні сканери існують із 2004 року. За словами Сергія Хмілярука, у Волинській області такий пристрій встановлений тільки на пункті пропуску «Ягодин». Система ефективно працює і дає результати. Що саме сканувати цією системою, може вибрати або інспектор, або автоматизована система.

3. Залучення кінологічних команд – митники разом з чотирилапими «друзями» частенько знаходять наркотики, цигарки та багато іншого.

4. Міжнародна взаємодія із митними органами та іншими уповноваженими органами іноземних держав, міжнародними організаціями із питань контрабанди та питань порушення митних правил відповідно до ст. 567 МК України, передбачена міжнародними договорами.

5. Взаємодія із правоохоронними органами – обмін інформацією і проведення спільних заходів.

Стосовно того, чи потрібна криміналізація контрабанди товарів комерційного призначення, Сергій Хмілярук зауважив, що офіційна позиція митниці – «за». Але виникає чимало питань. Наприклад, за яку саме контрабанду карати.

Тому позиція митниці, все ж таки, накладення штрафу. Потрібно визначитися з розміром – це буде 100% від вартості товару або більше, плюс конфіскація предметів контрабанди. За словами Сергія Хмілярука, необхідно міняти і Митний кодекс, і адміністративний кодекс, і міжнародні угоди. Це позиція митниці.


Представник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін поцікавився позицією митниці щодо одної з пропозицій: щоб, наприклад, при затриманні фури з контрабандою вилучати не тільки те, що везуть, а й саму фуру. Буцімто, це змусить водіїв боятися возити контрабанду.

Сергій Хмілярук зауважив, що, згідно з законодавством, така можливість є, якщо у транспортному засобі виявили тайники. Стосовно інших випадків, то представник митниці зазначив, що особисто не підтримує такої позиції, так як перевізник несе відповідальність за кількість місць перевезення, і відкривати кожну палету – не його компетенція.

Присутній на заході представник брокерської компанії Віктор Дмитрук висловився, що перехід до криміналізації – це не реформа, а черговий крок залучити всіх і відволікти від того, що робиться на митниці. Він зазначив, що кардинально не згідний з криміналізацією. На думку Віктора Дмитрука, на сьогодні у митниці достатньо інструментів, щоб боротися з контрабандою.

Сергій Хмілярук підняв питання анонсованої нещодавно реформи митниці. Він зазначив, що за свої 30 років роботи на митниці він пережив чимало усіляких реформ.

«Зараз ми маємо ситуацію, коли починаємо нову реформу, не закінчивши попередню. Має бути реформа, а не реформа для реформи. І вона має бути ефективною», – зазначив спікер.

Підсумовуючи сказане, митник зазначив, що на даний момент існуючого у митниці арсеналу інструментів протидії контрабанді не достатньо, зокрема в постаудиті. За його словами, обмін інформацією між Україною та Німеччиною чи Польщею відбувається вкрай повільно, а бізнес рахує кожну копійку. Обмін базами даних між країнами міг би вирішити цю проблему.

У свою чергу президент Волинської торгово-промислової палати і колишній працівник митниці Олександр Смолич нагадав, що питання комерційної контрабанди не полягає лише в перевезенні громадянами сирів чи ковбас, а в тому, що біля митниці виникають цілі склади із контрафактними товарами.

«Онлайн-обмін інформацією з Польщею, з країнами Євросоюзу, чи навіть із Китаєм, як з найбільшими нашими партнерами, дійсно важливий. Він мав би бути найбільш дієвим інструментом для боротьби із контрабандою. Я особисто проти того, щоб криміналізувати контрабанду в таких широких межах», – зазначив Олександр Смолич.

ІЗ КОНТРАБАНДОЮ МАЄ БОРОТИСЯ НЕ ТІЛЬКИ МИТНИЦЯ

Не варто забувати й про кінцевого споживача контрабанди. Найчастіше це – прості люди, які нерідко отримують не завжди якісні товари та продукти. На цьому наголосив Олександр Громик – заступник міського голови Нововолинська.

За його словами, сьогодні магазини у містах заповнені іноземними продуктами, які не завжди мають хорошу якість. Якщо покупець отруїться, то факт купівлі-продажу важко довести. Те ж саме стосується побутової техніки.

Чиновник зазначив, що в Службу захисту прав споживачів часто скаржаться на якість продуктів. Люди вже починають розуміти можливу небезпеку контрабандних товарів і рекомендують одне одному їх не купувати.

«Можливо, якість товарів, які виробляють за кордоном, не становить сумнівів, але виникають питання до того, як їх транспортують. Це завжди шкодить якості товарів. Тому люди вже починають розуміти, що краще купити дорожче, але знати, що товар має гарантійний термін придатності, і знати, куди звернутися, якщо з ним щось буде не так», – пояснив Олександр Громик.

Контрабанда породила ще одну загальновідому проблему – мешканці прикордонної зони обирають «контрабас» замість офіційної роботи. У результаті цього великі підприємства, які дають легальні робочі місця і сплачують податки, мають проблеми з наймом працівників – люди неохоче погоджуються сидіти увесь день за верстатом чи швейною машинкою. Роботодавці розуміють ситуацію і збільшують зарплати.

Проте є ще одна проблема – нестача некваліфікованої найманої праці. Ці люди переважно займаються перевезенням контрабанди у малих масштабах.

Що ж до криміналізації товарної контрабанди, то Олександр Громик не впевнений, що це дасть поштовх до зменшення обсягів контрабанди, проте може допомогти розширити кон’юнктуру комерційних складових на самій митниці.

«Боротьба з контрабандою має бути системною. І боротися з нею має не тільки митниця. Є також і поліція, такі повноваження має і СБУ, Держпродспоживслужба мала би долучатися», – вважає Олександр Громик.

Він зауважив, що з контрабандою має боротися не тільки митниця, а треба виробити систему, куди мають направляти зусилля з кількох напрямків, які б боролися з цим явищем, починаючи від завезення і закінчуючи збутом.


ЩО «КАЖЕ» ЗАКОН

Після того, як у 2012 році контрабанду декриміналізували, збільшився товаропотік. Люди, які возять контрабанду, стали більш «підкованими» і намагаються знайти шляхи, як обійти існуючі закони.

Практикуючий адвокат Сергій Степанюк ознайомив учасників круглого столу із проєктами постанов, які пропонують у рамках криміналізації контрабанди товарів комерційного призначення. А також розповів про передумови, які слугували декриміналізації товарної контрабанди в 2011 році, коли замість того, щоб позбавляти волі, запровадили штрафи.

► Законопроєкт № 8543

Одним із головних є законопроєкт № 8543 від 3 липня 2018 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів». Розробником цього законопроєкту був ще уряд Гройсмана.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняти його довелося, бо збільшилась кількість правопорушень стосовно митних правил. Цю сферу потрібно було додатково врегулювати, встановивши кримінальну відповідальність за контрабанду товарів.

Наприклад, за період 2016-2017 років найбільші обсяги склала контрабанда сільгосппродукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також молока та молочних виробів, злакових та виробів із них. Лише протягом п’яти місяців 2018 року ДФС завела 18,5 тисяч справ про порушення митних правил на майже 1 мільярд гривень.

► Стаття 201 Кримінального кодексу України

Проект зазначеного Закону пропонує внести зміни до частини першої статті 201 Кримінального кодексу України та передбачити кримінальну відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у значних розмірах. Під терміном «значні розміри» мали на увазі суму 506 тисяч гривень.

Сергій Степанюк зазначив, що в цьому випадку мова йде не про збитки, а про вартість предмету контрабанди. Санкції цієї статті передбачають покарання від 3 до 7 років. Законопроект передбачає, щоб правопорушення розслідувала або Нацполіція або податкова.

Термін досудового розслідування за такими злочинами становить до 18 місяців. Тобто, вилучивши товар та транспорт, слідчі правоохоронних органів матимуть право затримувати його на такий термін. Проте, експерт сумнівається в ефективності таких заходів.

Частина друга законопроекту передбачає відповідальність за контрабанду у особливо великих розмірах, на суму до двох мільйонів гривень, а частина третя – понад п’ять мільйонів гривень.

Окрім того, проект Закону пропонує доповнити статтю 201 ККУ частиною третьою та встановити більш суворе покарання за вчинення діянь, передбачених частинами першою або другою цієї статті, організованою групою, або контрабанду товарів в особливо великих розмірах.

Сергій звернув увагу, що на даний момент, як і в 2012 році, діє стаття 212 КК України про ухилення від сплати податків. На даний момент вона має межу – це понад три мільйони гривень. На думку Сергія, було б доцільно зменшити цей поріг, і тоді б усі ці дії, необхідність згадуваного законопроекту відпали б автоматично.

МИТНИЦІ ПОТРІБЕН АПҐРЕЙД

Більшість правоохоронних структур, зокрема митниця, вважає, що наявних в неї інструментів протидії контрабанди недостатньо, а ті що є – працюють на повну. Відтак, вони підтримують запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду. У той же час зазначають, що достатньо обмежитися фінансовими санкціями та штрафами і не позбавляти порушників волі.

Всі учасники обговорення – як представники силових структур, так і громадськості, наголошують, що обмін інформацією – надзвичайно важливий. Тож потрібно на рівні держави якнайшвидше реалізувати повноцінний інформаційний обмін в режимі онлайн між базами даних митниць прикордонних країн, митниці та прикордонної служби.

Також, якщо внести зміни до деяких законодавчих актів, відпаде потреба в запровадженні кримінальної відповідальності за «товарну контрабанду». Необхідно забезпечити технічне обслуговування митниць сучасними засобами митного контролю, тобто встановити системи відеоспостереження, електронні ваги, прилади для сканування тощо.

Митниця має бути сервісною службою і замість здійснення фіскальних функцій має аналізувати дані, зокрема імпорт, та сигналізувати державі, випуск яких товарів необхідно запустити чи збільшити.

Питання закону «50 кілограмів, 500 євро» не має однозначного вирішення. Цей законопроєкт існує по аналогії з іншими країнами. Всі присутні погодилися, що його розв’язання лежить в економічній площині на рівні держави. У випадку залучення інвестицій та випуску аналогічної якісної продукції за доступними цінами потреба контрабанди таких товарів в Україну зникне сама собою.

Підхід до вирішення проблеми контрабанди має бути комплексним. До вирішення проблеми контрабанди необхідно підключити і інші служби, зокрема Держпродспоживслужбу, аби не допускати на ринок контрафактну продукцію.

Світлана КИРИЛОВА

14 липня
Вчора
12.07.2020
11.07.2020
10.07.2020
09.07.2020
08.07.2020
07.07.2020
06.07.2020
05.07.2020
-->