По гриби – на три доби. Грибний сезон стартував з Горохівщини

27 Жовтня 2016, 15:18

7040

Затяті грибники ночують у лісі та консервують там урожаї.

На Волині триває сезон тихого полювання. Особливо у поліських районах по гриби в ліси рушають цілими селами. Однак, зважаючи на спекотне літо та прохолодну осінь з нічними приморозками, сезон удався відверто провальним. Грибники можуть похизуватися хіба що гігантськими трофеями – аж ніяк не рясними врожаями лісових дарів.

КІЛОГРАМОВИЙ ГІГАНТ НЕ ВМІЩАВСЯ У ВІДРО

Перші гриби у волинських лісах цього року з’явилися напрочуд рано. Вже у квітні два десятки кучерявих шморгунів, по-науковому зморшків їстівних, трапилися школяреві з села Горішнє Горохівського району. Серед них – трофейний екземпляр вагою 350 грамів.

Школяр зі села Горішнє Сашко Войтович

– Улітку траплялися маслюки. Але через спеку їх було надто мало для заготівлі, – розповів грибник з 40-річним стажем Руслан Сапляков. – Десь ближче до середини вересня з’явилися солідні підберезники і де-не-де боровики. Переважно невеликого розміру, зате дуже смачні.

Попри бідні врожаї лісових дарів, волиняни таки знайшли рекордні трофеї. Мешканець Нововолинська Юрій Єлева вирушив на тихе полювання в знайомі ліси неподалік Сокаля сусідньої Львівщини. Чоловік натрапив на велетенський красноголовець. Гриб-гігант діаметром 30 сантиметрів заважив 1250 грамів.

– Чистенький, без жодного хробака, – пишається трофеєм Юрій. – Переконаний, що подібні гіганти є й у волинських лісах. Потрібно лише шукати.

Грибник правий, зважаючи на попередні рекорди волинян. Скажімо, якось пенсіонер Володимир Фарина із села Деревок Любешівського району в березняку урочища Грипине знайшов червоноголовець вагою 950 грамів. Грибникові довелося нести лісового гіганта в руках, бо трофей не вміщався у відро.

– Ламати такого красеня не хотілося, – розповідав Володимир Михайлович. – Жадав, щоб його побачили вдома та односельці.

А його землячка, мешканка села В’язівне Степанида Оласюк встановила рекорд за кількістю зібраних грибів з однієї лісової галявини. У лісі неподалік села вона натрапила на справжнє грибне ельдорадо: на невеличкій галявині розміром чотири на чотири метри жінка нарізала 112 червоноголовців.

– Пішла б далі, але ніде було гриби складати – кошик і відро повні, – з усмішкою пригадувала рекордсменка.

ТРЕБА ЗНАТИ, ДЕ ШУКАТИ

Зважаючи на невдалий сезон, грибники воліють полювати на перевірених місцях. Де саме – справжній фанат не розповість. Проте не є таємницею, що рясно зростають гриби – від підберезників до боровиків – у Горохівському, Ківерцівському, Камінь-Каширському, Любешівському, Маневицькому, Любомльському та Шацькому районах.

– Можна сміливо вирушати по гриби під села Гряддя, Довжиця, Череваха та Загорівка на Маневиччині. Там завжди знайдеться десяток польських грибів, боровиків, лисичок. Коли туди їздив, жодного разу порожнім не повертався, – переконує грибник із Луцька Олексій Валій.

Чималі врожаї очікують на грибників у лісах неподалік Цумані Ківерцівського району. Практично попід кожним селом рівненської траси є багаті на дари ліси. Найпопулярнішими є угіддя поблизу сіл Котів, Дерно, Карпилівка.

– Однак ніщо не зрівняється зі збором грибів на віддаленому Поліссі, аж попід кордоном з Білоруссю, – каже Олексій. – Часто восени з Луцька туди їдуть цілі бригади. Ночують в лісі по три-чотири доби. Збирають білі гриби й одразу маринують, закривають у банки, щоб не зіпсувалися.
Щоб підстрахуватися, дехто за гроші винаймає місцевого провідника-грибника. Той за сотню-другу гривень вкаже на грибні місця й особисто проведе туди. А заодно навчить міських варягів консервувати і сушити зібраний врожай.