Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Треба залучати молодь до розвитку міста і села», – секретар Берестечківської міськради Орися Максимець

16:10 22.10.2020
3198

Секретар Берестечківської міської ради Орися Максимець іде в депутати Берестечківської ОТГ від Аграрної партії. Каже, що має великі надії на децентралізацію, адже бачила, як розвиваються успішні громади і знає, що потрібно зробити, аби повторити цей успіх.

Про те, що зробила міська влада за п’ять років і які перспективи розвитку матиме Берестечківська громада після об’єднання, Орися Максимець розповіла у інтерв’ю Район.Горохів.

Орисю, усі знають вас як секретаря міської ради Берестечка. А чим ви займалися раніше і де навчалися?

– Я народилася і проживаю в Берестечку. Закінчила Луцький політехнічний університет. Далі сімейне життя почалося, народила сина Михайла, йому 13 років.

У 2010 році перейшла працювати у ПТУ міста Берестечка на посаду викладача спецпредмету – кухар-кондитер. Старалася брати активну участь у житті училища. Трохи працювала майстром, брала участь у конкурсах. До 2015 року там працювала. А потім подала свою кандидатуру на посаду депутата міської ради від Аграрної партії і пройшла. Депутати мене обрали секретарем міської ради. Тож дотепер я працюю на цій посаді.


Є програма навчання для держслужбовців, яку фінансує держава, і завдяки цьому я в 2019 році закінчила Тернопільський національний економічний університет за спеціальністю «Державне управління та адміністрування». Нещодавно я здобула таким чином третю освіту.

– Чим любите займатися у позаробочий час і як відпочиваєте?

– Я дуже люблю квіти і останнім часом захопилася розведенням фіалок. Вони приносять у моє життя красу і позитив. Також люблю вишивати і обожнюю носити вишиванки. Маю вже колекцію із шести штук. Це для мене прояв патріотизму. Одягаю їх практично на кожне свято.

Відпочинок у мене асоціюється із сім’єю. Багато часу проводжу на футбольних матчах, адже мій чоловік тренер у Берестечківському ПТУ. Син також любить спорт, а ще захоплюється риболовлею. Тому це і мій відпочинок також (сміється, – ред).

Розкажіть, як проходить ваш день?

– Кожного дня у мене є прийом громадян. Це входить в обов’язки секретаря. Секретар має багато повноважень: це приписка і виписка громадян, реєстр актів цивільного стану – народження, одруження, смерть, а також видача довідок, оформлення сесій, виконкомів. Це все на одній людині.

На прийоми до вас з якими проблемами найчастіше приходять?

– Це проблеми соціального характеру – видача субсидій, малозабезпечені сім’ї, благоустрій міста. Це такі проблеми, які турбують наших людей щоденно.

Напевно, це дуже важко психологічно – допомагати людям і вислуховувати їх. Як ви з цим справляєтесь?

– Психологічно, напевно не так важко. Треба до кожної людини знайти підхід, десь щось порадити, часом заспокоїти. Приходять і з проблемами, і з позитивним настроєм, і з ідеями, як покращити наше місто.

Який у вас графік?

– Із 9:00 до 18:00 я на роботі і щоденно маю прийом громадян. Деколи можу і в вихідні працювати, коли потрібно доробити «паперову» роботу, сесію чи виконком. Роботу не беру додому, але часом люди телефонують мені чи меру в позаробочий час.

Але телефон ми не вимикаємо і приймаємо дзвінки. Допомагаємо вирішити людям їх проблеми. Хоча за п’ять років є і низка невирішених питань. Адже бюджет міста – мільйон. Зрозуміло, за такі гроші небагато зробиш.


Що встиг зробити цей депутатський склад у Берестечку за 5 років, щоб покращити життя містян?

– Впевнено скажу, що ввесь депутатський корпус і міський голова за цей час доклали зусиль, щоб зробити місто кращим. Зокрема, реконструювали кінотеатр у Берестечку, який довго стояв без ремонту. Тепер це будинок культури і туди також переїхав наш історичний музей. Зробили ремонт у дитячому садочку «Малятко» і добудували там третю групу.

Розробили програми дошкільної освіти, благоустрою, програму соціально-економічного розвитку і програму «Безпечне місто». Усі ці програми, прийняті депутатами міської ради, посприяли кращому соціально-економічному розвитку міста.

Ми утворили організацію «Берестечківські матусі» і за кошти міста, а також одного з благодійних фондів облаштували дитячий майданчик у парку поблизу будинку культури. Написали проект. Завдяки коштам людей і співінансуванню облаштували цей майданчик. Крім дитмайданчика зробили там літню сцену, щоб можна було проводити масові заходи.

Здавалось би, у міста не може бути такий маленький бюджет. Чому так сталося і яким чином він зараз наповнюється?

– Так сталося, тому що підприємці, які мають біля Берестечка заклади торгівлі чи заклади харчування, сплачують податки за місцем реєстрації. Це проблема, через яку бюджет міста не наповнюється. Всі по навколишніх селах прописані. Це інша сільська рада, відповідно і податки туди ідуть. Берестечко не має у своєму підпорядкуванні землі. Так вийшло, що ми «обрізані» з усіх боків, не маємо навіть земель сільськогосподарського призначення, з яких міг би наповнюватись бюджет міста.

Навіть заправки ніякої немає?

– Є, але вона стоїть на земельній ділянці Мервинської сільської ради. Ще одна заправка стоїть на території Пісківської сільської ради. Через це й виходить так, що у Берестечка такий маленький бюджет. Але я вважаю, що за останні п’ять років і міська голова, і депутатський корпус багато зробили з такими можливостями.

Практично все, що робили в місті – за залучені кошти, зокрема з районного і обласного бюджетів. За гроші ДФРР зробили дитячий садочок. Десь ми лише невеличке співфінансування давали. Районна рада підтримувала пропозиції, які ми подавали, і так само давала співфінансування. У нас є постійна співпраця.

Як можна вирішити проблему наповнення бюджету Берестечка?

– Проблема вирішиться тільки тоді, коли буде об’єднана Берестечківська громада. Повністю пройде децентралізація, буде єдиний бюджет і я думаю, що ті кошти спрямують і на Берестечко, і на інші села, де буде потрібен соціально-економічний розвиток.

Багато сіл не мають навіть дитячих майданчиків. Треба акцентувати увагу на тому, щоб молодь у селі розвивалася. Треба залучати її до розвитку міста, села. Привчати працювати з Бюджетом участі, бо багато хто не знає, що це таке. Коли будуть працювати не тільки депутати, а й жителі, тоді буде результат. Люди починають цінувати зроблене, якщо долучаються до якоїсь справи.

Дуже приємно було, коли ми організовували «суботник» у міському парку, то поприходили мами з дітками і маленькими грабельками, долучилася наша футбольна команда. Багато жителів не прийшло, але були ті, кому не байдуже.


Після об’єднання на громаду чекає важкий період.

– Так, бо потрібно буде налаштувати систему, яка працюватиме. І кадрові питання, і фінансові. Зробити паспорт і бренд громади. Це все потрібно робити, бо його немає. Я думаю, коли створиться депутатський корпус та виконавчий комітет, кожна галузь почне працювати, як належить.

Я покладаю великі надії на децентралізацію. Тому що спільно з Волинським відділенням асоціації міст України ми здійснили багато поїздок країною. Ми переймали досвід інших об’єднаних територіальних громад – як вони влаштували життя своїх людей, які вони бачать перспективи.

Яку громаду ви найбільше запам’ятали з тих поїздок?

– Це Станишівська громада у Житомирській області. Вони мають молодого сільського голову, але встигли дуже багато зробити. Вони постворювали на території шкіл дитячі спортивні майданчики. Наприклад, у школі першого-другого ступенів, де дев’ять класів, є спортивний майданчик зі штучним покриттям. Вони розвивають спорт, у них великий бюджет.

Я вважаю, що ми втратили багато коштів, не об’єднавшись на самому початку. Зокрема, коштів на розвиток інфраструктури. Громади, які об’єдналися раніше за інших, у Черкаській, Житомирській, Львівській областях, вони багато проектів втілили у життя саме за рахунок інфраструктурної субвенції. Ми, на жаль, те все вже пропустили, і що вже маємо, те маємо.

Ми робили зустрічі з сільськими головами, і їздили в найближчі сільські ради, щоб швидше пішов процес об’єднання. Берестечко цього дуже хотіло. Депутатський корпус Берестечківської міської ради неодноразово надсилав запити до сільських рад, було багато статтей про це, але нічого не вийшло. Досвіду ми перейняли дуже багато і хотіли б втілити це все у життя.

Можете детальніше розповісти, які найкращі практики, запозичені в інших громадах, можна було б реалізувати у Берестечківській громаді?

– Жителі об’єднаної територіальної громади мають жити у комфорті. Мешканці мають брати активну участь у вирішенні всіх питань. Депутатський корпус має бути в цьому активно зацікавлений. Має бути повага до всіх людей незалежно від їх соціального рівня.

Кожного жителя турбує питання ремонту доріг, тому що багато сіл, які будуть до нас приєднуватись, не мають належного дорожнього покриття, щоб до них, наприклад, їздив шкільний автобус.

Треба буде розширювати спектр послуг нашого комунального господарства. У нас є Берестечківське ВУЖКГ, але техніки – небагато і вона застаріла. Коли ми об’їжджали об’єднані громади, то бачили, скільки техніки вони закупили для своїх потреб. Дехто має свої міні-асфальтні заводи і самостійно робить ямковий ремонт. Аби забезпечувати належний благоустрій Берестечка і навколишніх сіл, потрібна буде додаткова спецтехніка.

Мають бути надходження в комунальне господарство, щоб ці кошти можна було спрямувати на благоустрій територій. Наприклад, у нас є плата за вивіз сміття.

Щодо найкращих практик, було б добре запровадити роздільний збір сміття у кожному селі та селищі. Ми бачили, як громади повстановлювали контейнери для роздільного збору побутових відходів. Я вважаю, що треба більше дбати про екологію і вчити дітей змалку сортувати сміття.

До слова, у мене ще є ідея створити молодіжну раду громади. Аби молодь пропонувала свої ідеї, свої проекти для розвитку громади. Щоб молодь не виїжджала за кордон чи у великі міста, а щоб залишалася і мала можливості для розвитку там, де народилася. Потрібно залучати бізнес, аби створювати робочі місця.

– Що ще турбує жителів Берестечка?

– Жителів турбує і впорядкування міського кладовища. Воно є, але розташоване, знову ж таки, на території іншої сільської ради. Зараз воно не є впорядковане, не обгороджене. Там ховають як жителів Берестечка, так і жителів сусідніх сільських рад. Але досі немає однієї спільної команди, яка б навела порядок на кладовищі.

Думаю, коли вже буде об’єднана громада і будуть передані землі, можна буде цим зайнятися, бо люди хочуть, аби на кладовищі був порядок. Треба буде спільно зі священниками, владою і громадськістю це обговорити і вирішити.

Варто продовжувати і реконструкцію парку. Є вже літня сцена і дитячий майданчик – це добре. Але поблизу є річка Стир і там можна зробити гарну рекреаційну зону.

Ми не раз писали про те, у якому стані культурні пам’ятки у Берестечку. Чи можна якось залучити кошти і зайнятися реставрацією того самого костелу?

– Чотири роки тому експерти з Асоціації міст привозили до нас поляків. Ті обіцяли співпрацювати з нами, говорили про реконструкцію костелу, але з цього нічого не вийшло. На реконструкцію цієї пам’ятки потрібні мільйони. Такі гроші можна залучити, якщо, наприклад, якісно написати і виграти міжнародний проект. Щоб була зацікавлена і польська сторона, і наша.


У міськраді Берестечка немає посади проектного менеджера, але я гадаю, вона повинна бути. Тоді ми б змогли поборотися за відновлення наших пам’яток і зробити Берестечко туристично привабливим.

А до того є ще один вихід – створити успішний бренд громади, який буде розповідати про історичну цінність цієї місцевості. Бренд має бути чітко зв’язаний із написаною туристичною стратегією. Тоді ми матимемо можливість залучити туристів тут і зараз. Планів є багато, залишилося дочекатись завершення децентралізації.

Світлана КИРИЛОВА

Загрузка...
24 листопада
Сьогодні
Вчора
22.11.2020
21.11.2020
20.11.2020
19.11.2020
18.11.2020
17.11.2020
16.11.2020
15.11.2020
-->