«Люди хочуть знати, куди тратять їхні кошти», – кандидатка на голову Мар’янівської ОТГ Марія Ковальчук

Марію Ковальчук, жительку села Широке, земляки перш за все знають як успішну фермерку. Вони з чоловіком Миколою тримають ферму та обробляють власною технікою понад 80 гектарів поля.

Тепер Марія, яка є депутаткою Мар’янівської селищної ради, вирішила балотуватися на голову громади 25 жовтня. До 2019 року жінка не мала стосунку до місцевого самоврядування, але потім захотіла змін, щоб люди в громаді жили краще.

Детальніше про себе, проблеми громади і плани на майбутнє Марія Ковальчук розповіла у інтерв’ю Район.Горохів.

– Маріє, чому ви вирішили балотуватися на голову громади?

–  Я працюю в селі, спілкуюся з людьми і бачу проблеми віддалених сіл. Бачу проблеми Мар’янівської ОТГ і знаю, як їх вирішити, аби громада була самодостатньою.

Ми разом з чоловіком і сином спромоглися обробляти понад 80 гектарів землі, утримувати худобу і зробити так, щоб господарство було рентабельним, а не збитковим. Ми сплачуємо податки, які ідуть у бюджет громади. Тому я хочу, щоб податки, які плачу я і місцевий бізнес, використовували раціонально.

Я розумію, на що відважилася. І з тою командою досвідчених спеціалістів, з якою йду, у нас все вийде. Люди мають право жити краще.

Марія з чоловіком Миколою

Читайте також: Один день із життя аграріїв Горохівщини. ФОТОРЕПОРТАЖ

– Як почалася ваша політична кар’єра?

– До 2019 року я не мала стосунку до місцевого самоврядування, але життя все склало. Мені було цікаво щось організувати, комусь допомогти. Мені запропонували стати депутатом. По громаді я набрала близько 140 голосів. Були люди, які попроходили з тридцятьма голосами. Згодом я очолила бюджетну комісію. 

– А на що зараз найбільше скаржаться жителі громади?

– По селах, які я нещодавно відвідала, мешканці скаржаться на багато проблем, але найбільше – на дороги. Вони в жахливому стані. Цьогоріч я писала звернення в облдержадміністрацію і таким чином вдалося добитися ремонту півкілометра дороги у Широкому. Але це катастрофічно мало.

Також потрібно належним чином підтримувати заклади освіти. Освіта – це на сьогодні головне. Ми маємо однозначно зробити опорну школу. Моє бачення таке, що вона має бути у Мар’янівці. Я категорично проти того, щоб закривати школи у віддалених селах. Їх також потрібно розвивати. Вважаю, що школи, де навчається більше 25 дітей, мають право на життя і там мають працювати освітяни. Де немає школи, там немає села.

– Мабуть, те ж саме можна сказати і про медицину?

– Так, я в кожному селі спілкуюся з виборцями і бачу, які проблеми в селі з медициною. На сьогодні немає нормального забезпечення транспортом, аби лікар доїжджав до пацієнтів у віддалені села.

Також існує є проблема з фельдшерсько-акушерськими пунктами. Необхідно залучити фермерів та активних людей і зробити так, щоб ФАПи не закривати. Обов’язково треба облаштувати у віддалених селах пункти здоров’я, аби туди два-три рази на тиждень приїжджав медик і надавав послуги. Бо там люди такі самі, як і в центрі громади. Зрозуміло, що будемо працювати над тим, щоб забезпечити медиків транспортом.

Потрібно реконструювати амбулаторію у селищі Мар’янівка, бо вона не в найкращому стані. Зрозуміло, ми маємо зробити так, щоб був денний стаціонар. Так як амбулаторія –  в центрі громади, вона має бути перспективною і  функціонувати. Зараз амбулаторії є ще в Бранах і Бужанах.

Марія зараз багато їздить громадою

– Яке ваше бачення стратегії розвитку Мар’янівської ОТГ? З чого варто почати?

– Коли я пройду на голову громади, найперше, що треба зробити – це налагодити співпрацю голови, депутатів, громади і бізнесу. Об’єднати їх усіх, щоб виробити стратегію розвитку.

Є невирішене питання по цукровому заводу, бо податки з нього йдуть у Млинівський район (Рівненська область, – ред.). Я зроблю все, щоб ці податки платили у бюджет Мар’янівської громади. Адже наші люди працюють на цьому заводі і вони заслуговують на те, щоб податки заводу ішли у місцеву громаду.

На території ОТГ є багато успішних фермерів, які готові взаємодіяти, мене підтримувати і разом реалізувати проекти. Потрібно почати діалог, допомагати їм далі розвиватися і працювати на благо громади.

– Які ви ще бачите варіанти наповнення бюджету громади?

– Зрозуміло, що це вищезгаданий цукровий завод і місцевий бізнес. Варто приділяти увагу одноосібникам та малим фермерам. Якщо вони будуть успішно розвиватись, відповідно, буде наповнюватися бюджет.

У Галичанах успішно функціонує сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «СТЕП» на чолі з Михайлом Стецюком. На базі кооперативу недавно почали будувати завод із переробки молока. Там створять робочі місця, а податки надходитимуть у бюджет громади. Коли побудують завод, потрібно зробити так, щоб ціни на молоко для населення були вищими. Бо завод може переробляти і буде додана вартість. 

Також зайдуть у громаду ті кошти, що йшли у районний бюджет – 60 % ПДФО. Є питання по селах, де нормативно-грошова оцінка земель дуже низька. Можливо, громаді треба буде думати, де цю оцінку поновити. Однозначно провести повну інвентаризацію землі, водно-болотного фонду, пасовищ, сіножать. Усі мають бути в рівних умовах.

Має посилено працювати земельний відділ громади. Там вже є кваліфіковані спеціалісти. Потрібно буде разом з депутатським корпусом розробити і затвердити дорожню карту, що ми маємо зробити протягом п’яти років. І дотримуватись цього плану. Я йду на вибори з сильною командою. Ці люди будуть представляти інтереси кожного села.

– Як ви збираєтесь розвивати інвестиційну привабливість громади?

– Першочергово треба віднайти і розробити привабливі ділянки для інвесторів, які б заходили у громаду. У нас є закинуті сільгоспдвори, невикористані землі промисловості. Це все потрібно узаконити, зробити документацію. Її можна розповсюдити не тільки на території України, а й за кордоном. Щоб люди знали, що є інвестиційно привабливі ділянки, є роботящі українці, які готові втілювати в життя проекти.

Я йду на вибори не одна, а з сильною командою. Величезну підтримку відчуваю від Аграрної партії. Іду самовисуванням, тому що мене підтримують і інші політичні сили. До речі, у депутати обласної ради від Аграрної партії йде Тарас Щерблюк. Знаю його як людину, яка п’ять років пропрацювала головою районної ради і має досвід роботи.

Зважаючи на це, буду сподіватися на залучення інвестицій для розвитку Мар’янівської громади з обласного бюджету. Однозначно будемо співпрацювати з Державним фондом регіонального розвитку, з депутатами Верховної Ради над соціально-економічним розвитком нашої громади. У нас є дуже багато питань, які ми маємо вирішити всі разом.

– Які можливості має громада для ведення успішного бізнесу і що гальмує його розвиток?

– У Мар’янівській громаді, як і по всій Горохівщині, добре розвинуте фермерство. Є люди, які займаються садівництвом. Вирощують малину, ожину, персики. Дехто здає свій продукт на плодоконсервний завод у Берестечко, а дехто сам шукає джерела збуту. Везуть і на Львів, шукають, де більша ціна.

Нам тут однозначно не вистачає власних переробних підприємств і шокової заморозки. Садівники повинні мати змогу на місці переробити свій продукт, заморозити, запакувати і продати. Можливо, навіть за кордон. Тоді буде у селі розвиток і робочі місця. І наші люди будуть менше їздити по заробітках.

Ковальчуки у власному саду

– Навесні «провалився» тендер на будівництво очисних споруд у Мар’янівці. Скажіть, що буде з цією ситуацією?

– Очисні споруди по селищі – це питання номер один. Їх обов’язково треба будувати. Я думаю, що буде коригування кошторису і можна буде подати на новий тендер проект, який у нас вже є.

Районна рада виділяла нам 500 тисяч на будівництво очисних споруд і приблизно стільки ж виділяли з обласного бюджету. Всього роботи мали обійтися в понад 9 мільйонів гривень. Але через те, що тендер не відбувся, мільйон «полетів» з ОТГ.

– На Горохівщині існує величезна екологічна проблема, бо немає полігону твердих побутових відходів. Чи є перспектива його таки побудувати?

– На жаль, громада втратила 22 мільйони гривень, коли тут хотіли збудувати полігон твердих побутових відходів із сортуванням. Була виготовлена проектно-кошторисна документація, була ділянка під цей проект. Але пріоритети залишаються. У громаді дві найголовніші проблеми – очисні споруди і куди дівати сміття.

Я думаю, що ми налагодимо співпрацю з Берестечківською і Горохівською громадами. Треба комунікувати з депутатами і місцевим самоврядуванням в цілому, в колишньому районі і не тільки, щоб реалізувати цей проект. Якщо не буде полігону на території Мар’янівської ОТГ, то будемо співпрацювати з іншими громадами і шукатимемо, де його збудувати.

Першочергове, що ми зробимо, це організуємо роздільний збір сміття: окремо пластик, метал, скло і папір. Ми знаємо, куди це все реалізовувати, щоб викидати практично лише органіку. З цього треба починати.

– Який досвід хотіли б у майбутньому запозичити в успішних громад?

– Ми хочемо, щоб у громаді з’явилася посада проектного менеджера. Багато успішних громад розвивалися саме на виграних і успішно втілених проектах. До речі, у нас вже є програма ідей жителів ОТГ. Ми її розробили і затвердили на сесії. Я знаю, що в громаді є люди, які хочуть щось змінювати, тож у них є така можливість.

Потрібно розвивати транскордонні відносини з нашими сусідами – білорусами і поляками. Щоб у майбутньому шукати партнерів і писати транскордонні проекти. І щоб наші школярі могли їздити на відпочинок у Польщу і Білорусь, а їхні – до нас.

Треба вчитися в успішних громад бути відкритими, бо зараз люди хочуть спілкування і хочуть знати, куди тратять їхні кошти. Важливо, щоб був діалог місцевого бізнесу, влади і громади. Тоді Мар’янівська ОТГ буде розвиватися і про неї всі заговорять.

Світлана КИРИЛОВА