«Іду в депутати Берестечківської громади, щоб допомагати селянам жити легше», – Наталія Захарчук

23 Жовтня 2020, 18:46
6159

Наталія Захарчук навмисно не вела дуже активної передвиборчої агітації, адже вона не асоціює себе з політиками-популістами, які пафосно і щедро роздають обіцянки. Жінка звикла сумлінно працювати й тихо та впевнено йти вперед. 

Наталія – директорка Берестечківського плодоконсервного заводу, тож їй близькі проблеми малих підприємців. А ще вона знає, як створити успішний бренд, який будуть знати як в Україні, так і за її межами.

Бізнесвумен балотується у депутати Берестечківської ОТГ від Аграрної партії по першому округу під №3 і розповіла в інтерв’ю Район.Горохів, чому відважилась на такий крок. Поговорили також про новий бренд заводу і роботу підприємства в карантин.

Ви ніколи не були в політиці. Розкажіть, як Аграрній партії вдалося вас залучити у свою команду?

– Я ніколи не була в політиці, але вирішила, що повинна йти у депутати, аби допомогти Берестечківській громаді розвиватися. І я хочу змінити ситуацію, яка складається в нашій країні. Ми – люди, які працюють на своїй землі, пов’язані та виробництвом. Тому те, які закони зараз приймають, було однією з причин, чому я йду. Не хочу, щоб люди продавали останній шматок землі, щоб вижити.

Наталія Захарчук
Наталія Захарчук

Ще одна причина, чому я стала членом Аграрної партії і йду в депутати, щоб допомагати селянам жити легше. Тому що бачила, як вони важко працюють, коли їздила купувати собі полуницю на джем. Люди отримують копійки, у порівнянні з іншими країнами. За свою продукцію навіть не торгуюся. Що треба, те заплачу. Відповідно, у мене і ціна на продукцію трохи вища, але я шкодую того селянина, у якого руки чорні й порепані від праці. Я теж родом із села, батьки мої на землі працювали, і діти мої будуть. Мій старший син здобуває професію агронома.

У першу чергу треба зробити так, щоб селяни мали куди збувати свою продукцію. Нам не вистачає переробних підприємств. Треба, щоб такі заводи, як наш, могли допомагати переробляти й доставляти споживачу. Бо зараз монополісти звозять в Україну свою продукцію і забивають наші ринки та магазини. Огірок – китайський, помідор – китайський. Вони консервують на замовлення якоїсь української торгової марки.

У цей час у нас достатньо своєї сировини, й ми маємо перестати завозити це все з-за кордону. Наші люди вміють вирощувати огірки, помідори й все інше на своїй землі. Я хочу, щоб вони мали за це й хороший заробіток.  Не скажу, що буде легко змінити нинішню ситуацію. Але треба ставити конкретні цілі й досягати мети.

Читайте також: «Треба залучати молодь до розвитку міста і села», – секретар Берестечківської міськради Орися Максимець

Які можливості відкриються для бізнесу і жителів після створення Берестечківської ОТГ? Адже ми знаємо, що дотепер Берестечко не мало землі, а бюджет міста – мільйон.  

– Я завжди кажу, що треба працювати й результат обов’язково буде. Можливо, є бізнеси, які, на перший погляд, неперспективні, але якщо туди докласти зусиль, то все вийде. Звичайно, думаю, що наша ОТГ буде розвиватися. Тому що у Берестечку створять більше робочих місць. Люди будуть приїжджати сюди у справах. У нас буде ЦНАП, бо зараз всі їздять у Горохів.

База для того, щоб бізнес розвивався у громаді, є. Чим більше приїжджатиме людей, тим більше будуть зростати потреби, відповідно – будуть з’являтися пропозиції. І бюджет громади буде поповнюватися. Тому що буде відкриватися більше приватних підприємців, які пропонуватимуть свій товар, і тим більше будуть сплачувати податків в нашу ОТГ.

У нас така ситуація склалася у Берестечку, що немає землі. Місто зі всіх боків обрізане. Але у нас є багато старих хат, які нікому не потрібні, розвалюються і псують вигляд міста. Їх можна розібрати й щось на тому місці побудувати. Дати це місце краще підприємцю – хай будується, розвивається, відкриває якийсь магазин, щось виробляє або пече.

Багато підприємців працюють у Берестечку, а податки сплачують за місцем прописки у бюджети довколишніх сіл. Тому бюджет міста не наповнюється. Після об’єднання все буде по-іншому. Податки будуть іти в ОТГ, а потім будуть розділятися по навколишніх селах.

Берестечко – місто з багатою історією. Але чомусь туристично непривабливе. Чому так склалося і яке ваше бачення, щоб змінити ситуацію?

– Треба починати з того, щоб побудувати готель для розміщення туристів. Тому що туристи, зокрема іноземні, планують маршрут заздалегідь і хочуть мати де переночувати й відпочити. Якщо вони, наприклад, їдуть з Польщі до Львова, то там є де погуляти, є що подивитися. Є хостели й готелі. У нас зараз немає жодного готелю і це проблема, бо туристи не мають де розміститися.

Не раз помічала, що люди приїжджають у Берестечко і самі ходять дивитися місцеві пам’ятки. Тому я б радила створити окрему організацію, яка б суто займалася туристами. Як Центр туристичної інформації та послуг у Луцьку.

Людям це було б дуже цікаво, тому що вони мали б до кого звернутися, їм би розказали, куди можна піти і що побачити. Туристу дали б екскурсовода, який би все розказав. За хорошої погоди Берестечком краще пішки походити, ніж їхати на машині. Бо ви й відпочиваєте, і багато цікавого зможете побачити по дорозі. Можна організувати піші маршрути в радіусі півтора-два кілометри. Туристам би сподобалося.

Вони будуть дізнаватися історію нашого краю, будуть розповідати друзям і знайомим. Таким чином приїжджатиме все більше туристів. А щоб цей потік був постійним, можна проводити щорічні фестивалі.

Наприклад, поєднати Берестечко і Пляшеву. Там щороку відзначають день Берестецької битви, проходить ярмарок, де можна купити унікальні вишиванки. А тут можна організувати туристичний маршрут. Я думаю, що це не буде проблемою.

З цього всього випливає, що новоствореній громаді потрібен буде добре продуманий і потужний бренд. І ви вже маєте досвід його створення, адже нещодавно презентували власну торгову марку від вашого заводу – ZaXar.

– Цей досвід мені однозначно допоможе. Берестечківський край знає вся Україна. Ми маємо що розказати, показати. У нас багата історична спадщина. Звичайно, за один день сюди не приїдуть всі туристи світу. Треба буде добре попрацювати над привабливим брендом громади і я буду допомагати, бо знаю відповідних спеціалістів.

Читайте також: «Ми знаємо, чого хочемо»: вісім кандидатів у депутати Горохівської ОТГ від Аграрної партії

Розкажіть трохи про історію створення вашої торгової марки. Ви її презентували в карантин. Ребрендинг якось пов’язаний з пандемією?

– Ми почали цим займатися ще рік тому – працювали над розробкою бренду, реєстрацією торгової марки, логотипом. Насправді це займає багато часу. Поки пройдуть всі перевірки й затвердження.

Карантин ще більше дав знати, що нам потрібно обов’язково мати свою торгову марку і логотип. Тому що багато товарів почали продавати лише через інтернет. Думаю, ми в майбутньому також створимо свій інтернет-магазин.

2

 

У нас було одразу декілька варіантів по назві торгової марки. Спочатку «Захар» (скорочено від прізвища Захарчук, – ред.) не розглядали.

Хотіли назву «Берест» або «Промпродукт», але такі вже хтось зареєстрував. Я думала-гадала, а потім вирішила, що хочу назву англійською. Правильно мало б писатися Zakhar, проте я спеціально допустила помилку і замінила літери,  щоб привернути більше уваги до нового бренду. Вийшло ZaXaR. А логотип зробили з козаком, тому що ми живемо в козацькому краї. Ми промалювали й повністю замінили всі етикетки, залучали дизайнера і фотографа, щоб зробити рекламні листівки.


 

Що нового почав випускати завод у карантинний час?

– Під час карантину було досить багато часу, щоб подумати, який новий вид продукції я хочу виготовляти. І прийшла ідея, що я хотіла б робити натуральні джеми. Виготовила їх небагато, суто для реклами. Це джем у скляній баночці євротвіст, чотириста грамів.

Я вирішила такі спробувати, щоб був невеликий об’єм і, відповідно, невисока ціна. Щоб можна було презентувати людям, що це натуральне. Тут тільки ягода і цукор, як ми варимо вдома. Ми повинні привчати своїх дітей їсти натуральну їжу. Тому що зараз така ситуація з харчуванням у садочках і школах, що дітям дають найдешевші і ненатуральні продукти.

Також у мене є ідея фасувати повидло у стіки. Я мала час, роздивлялася обладнання. Сама придумала ідею і я це зроблю. У такий критичний час стараємося втримати завод на плаву, не понижувати якість продукції, а тільки покращувати. Тому що наші клієнти хочуть якісну продукцію, і хочуть якихось змін у технологіях чи рецептурі.

Ще у нас з’явилася новинка – трояндова начинка. Це під замовлення наших клієнтів із львівської фабрики. Зараз дуже популярне печиво з цією начинкою. Продаємо її вже місяців три. Нам замовляють 10 тонн у місяць. Ця начинка – на основі яблучного пюре з натуральним ароматом троянди.


 

– Чи змінилися зарплати ваших працівників під час карантину?

– Під час карантину ми зарплату не знижували, а лишили таку, яка є, щоб зберегти працівників. Зараз немає можливості її підвищувати, бо зараз іде заготівля яблук. Ми мусимо заготувати яблучне пюре, щоб потім на ньому працювати до наступного сезону. А вже після заготівлі яблук будемо переглядати зарплати.

Наших працівників, які хочуть більше підзаробити, ми за бажанням відпускаємо на роботу до Польщі на місяць-два. Потім вони повертаються. Ми думали, що пережити карантин буде складніше, але нікого не звільняли, не вийшли в мінус, оплатили всі зарплати і податки. Тому будемо і далі працювати, щоб втриматися на плаву.

Чого очікуєте від роботи в депутатському складі Берестечківської ОТГ?

– Йти в політику я не боюся, бо мене підтримує сильна команда Аграрної партії. Знаю, що у депутати громади йдуть хороші люди. Тому очікую, що всі політичні сили будуть злагоджено працювати, аби створити умови для комфортного життя. Будемо господарювати на своїй землі, бо ніхто не приїде з Києва і не наведе нам порядок. Якщо будемо однодумцями, будемо одне одного підтримувати, то буде результат.

 

 

Світлана КИРИЛОВА

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024